Предмет аналізуЗаконопроєкт пропонує адміністративну відповідальність за ненасильницькі форми дискримінації та кримінальну за публічні заклики до насильства з мотивів нетерпимості.
«Вирішальне значення мають контекст, зміст і наслідки висловлювання, а не сам по собі образливий чи провокативний зміст.» — ЗПР ЄКРН № 15, п. 11
Уніфікованого визначення «мови ворожнечі» в обов'язкових договорах немає. Ключовим є ефективність механізму захисту.
Висловлювання у різних формах або виправдання таких форм, які підбурюють, пропагують, поширюють чи виправдовують насильство, ненависть або дискримінацію щодо особи чи групи осіб через їхні реальні чи приписані характеристики: расу, мову, релігію, вік, інвалідність, стать, гендерну ідентичність і сексуальну орієнтацію тощо. — CM/Rec(2022)16 + ЗПР ЄКРН № 15
Важливо: держави не зобов'язані запроваджувати окрему законодавчу категорію «мова ворожнечі». Ключовим є наявність ефективного механізму реагування на серйозні прояви підбурювання.
Стаття 17 ЄКПЛ (заборона зловживання правами) — у виняткових випадках, коли висловлювання спрямовані на скасування або надмірне обмеження самих конвенційних прав і свобод.
Ст.10 поширюється і на висловлювання, що можуть ображати, шокувати або турбувати. — Vejdeland and Others v. Sweden, 2012
Немає обов'язку запроваджувати окрему категорію «мова ворожнечі»Ключовим є ефективність механізму, його відповідність принципам законності, правової визначеності та пропорційності.
Чинна модель поєднує рамкові норми з кримінальними положеннями обмеженого застосування, відсутністю адміністративного механізму та неповним охопленням мотивів упередження.
Відповідність міжнародним стандартам визначається не формальною наявністю категорії «мова ворожнечі», а практичною ефективністю, правовою визначеністю та пропорційністю реагування на різні рівні тяжкості.
Законопроєкт у нинішній редакції частково відповідає концептуальній моделі РЄ. Основні питання: практична ефективність адмін.механізму, чіткість порогу криміналізації, дефініція «нетерпимості».
«Відкрите, упереджене, негативне ставлення стосовно особи та/або групи осіб відмінними за їх такими ознаками...»
Нетерпимість — психологічна установка, емоційний стан або брак поваги, які не обов'язково виявляються відкрито. Часто має прихований характер.
Запропоноване визначення звужує існуючий підхід Ради Європи. Прихована нетерпимість — живильне середовище для структурної дискримінації та латентної злочинності на ґрунті ненависті — залишається поза межами правового регулювання.
Вдосконалення доцільно будувати на поєднанні чітких норм, диференційованої відповідальності, процесуальних гарантій та превентивних заходів — для балансу між захистом від дискримінації і гарантіями свободи вираження.