Законопроєкт № 13597 і регулювання мови ворожнечі в Україні

Про що цей аналіз

Законопроєкт № 13597 стосується правових механізмів реагування на прояви дискримінації, нетерпимості та публічно шкідливих висловлювань у правовому полі України. Ця сторінка узагальнює ключові висновки аналітичної записки Бюро «Ми — є!», підготовленої для експертного обговорення законодавчої ініціативи без політичних оцінок і з фокусом на юридичну сумісність, передбачуваність правозастосування та дотримання прав людини.

Матеріал буде корисний юристам, аналітикам, представникам органів влади, міжнародним партнерам, донорам, журналістам, правозахисникам і волонтерам моніторингу. Окрему цінність записка має для тих, хто працює на перетині тем свободи вираження поглядів, недискримінації, прав ЛГБТІК+ і реформування українського законодавства відповідно до європейських стандартів.

Що передбачає законопроєкт № 13597

У записці проаналізовано як чинну українську модель реагування на мову ворожнечі, так і ту конструкцію, яку пропонує законопроєкт № 13597. У центрі уваги — співвідношення між адміністративною та кримінальною відповідальністю, межі допустимої криміналізації, критерії серйозності діяння, а також процесуальна спроможність державних інституцій забезпечити реальний, а не лише формальний захист.

Окремий блок аналізу стосується того, чи здатна запропонована модель забезпечити пропорційне реагування на різні рівні тяжкості проявів мови ворожнечі. Для цього записка співвідносить підхід законопроєкту з логікою ЄКПЛ, практикою ЄСПЛ, рекомендацією CM/Rec(2022)16, підходами ECRI та ширшим європейським розумінням багаторівневої відповіді: від найтяжчих випадків, які можуть потребувати кримінально-правового реагування, до менш тяжких форм, що можуть вимагати адміністративних, цивільно-правових, освітніх або саморегуляційних інструментів.

Які правові питання порушує чинна модель реагування

Записка виходить із того, що українське законодавство не містить автономного визначення поняття «мова ворожнечі», але сама відсутність окремого терміна ще не означає невідповідність міжнародним стандартам. Ключове питання полягає не в назві юридичної категорії, а в тому, чи існує ефективний, передбачуваний і пропорційний механізм реагування на серйозні прояви ненависті, дискримінації та підбурювання до насильства.

У цьому контексті записка звертає увагу на кілька структурних проблем. По-перше, кримінально-правова модель в Україні залишається вузькою і не забезпечує однакового рівня захисту для різних груп, зокрема ЛГБТІК+ людей, у випадках найнебезпечніших форм публічного підбурювання до ненависті. По-друге, в українському праві фактично відсутній проміжний адміністративний рівень реагування на менш тяжкі прояви дискримінаційних висловлювань. По-третє, значна частина навантаження перекладається на цивільно-правовий механізм, який часто є складним, дорогим і малодоступним для групових випадків, де шкода спрямована не проти однієї ідентифікованої особи, а проти спільноти загалом.

Чи відповідає законопроєкт № 13597 стандартам ЄКПЛ, ЄСПЛ і Ради Європи

З погляду загальної концепції записка оцінює законопроєкт № 13597 як такий, що рухається у напрямі європейської моделі багаторівневого реагування. Водночас відповідність міжнародним стандартам визначається не лише самим наміром запровадити додаткові інструменти, а передусім якістю законодавчої техніки, правовою визначеністю понять, чіткістю порогів для криміналізації та реальною процесуальною спроможністю інституцій забезпечити ефективний засіб юридичного захисту.

Правова визначеність

Правова визначеність є ключовою вимогою для будь-якого втручання у свободу вираження поглядів. Якщо закон використовує надто широкі або нечіткі формулювання, зростає ризик довільного застосування норм, а отже — і ризик порушення стандартів ЄКПЛ. Записка виявляє кілька оціночних понять у тексті законопроєкту, які потребують уточнення саме з цієї причини.

Пропорційність втручання у свободу вираження поглядів

Європейський підхід вимагає, щоб держава чітко розрізняла найтяжчі форми підбурювання до ненависті чи насильства і ті висловлювання, які можуть бути образливими або дискримінаційними, але не досягають порогу кримінального правопорушення. Саме тому принцип пропорційності є центральним для оцінки законопроєкту № 13597: криміналізація в цій сфері має залишатися винятковою.

Захист ЛГБТІК+ людей у контексті СОГІ

Для правозахисного середовища особливо важливим є те, чи забезпечує запропонована модель реальний і рівний захист ЛГБТІК+ людей від найсерйозніших проявів мови ворожнечі, а також чи враховує українське законодавство мотив нетерпимості за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності на рівні, співмірному з європейськими підходами.

Ефективність правового реагування не можна зводити лише до наявності чи відсутності окремого терміна «мова ворожнечі» в законі. Вирішальне значення мають якість правової моделі, доступність засобів захисту та реалістичність процедур.

Ключові висновки аналітичної записки

Аналітична записка доходить висновку, що законопроєкт № 13597 частково відповідає концептуальній логіці європейського підходу до регулювання мови ворожнечі, однак у теперішньому вигляді потребує подальшого доопрацювання.

Матеріал також показує, що ефективність правового реагування не можна зводити лише до наявності чи відсутності окремого терміна «мова ворожнечі» в законі. Вирішальне значення мають якість правової моделі, доступність засобів захисту, реалістичність процедур, інституційна спроможність держави та здатність системи забезпечити різний тип реагування залежно від тяжкості конкретного випадку.

Матеріал підготовлено для експертного обговорення законодавчої ініціативи та правового аналізу її сумісності з міжнародними стандартами у сфері прав людини. Бюро «Ми — є!» відкрите до експертної взаємодії, партнерств, донорських контактів і співпраці з волонтерами моніторингу.