Мова ворожнечі щодо ЛГБТІК+: як розпізнати, зафіксувати й повідомити

Такі висловлювання можуть з'являтися в медіа, соціальних мережах, Telegram-каналах, відео, коментарях, публічних заявах і політичних кампаніях. Частина з них може не досягати кримінального порогу, але все одно створювати ризики для безпеки, гідності, рівного доступу до прав та якості інституційної відповіді.

Саме тому ГО «Бюро “Ми — є!”» запустила моніторинг мови ворожнечі щодо ЛГБТІК+ в Україні. Його мета — не поширювати шкідливий контент повторно, а безпечно фіксувати, кодувати й аналізувати публічні матеріали, щоб бачити повторювані ризики, наративи та прогалини в реагуванні.

Побачили публічний матеріал з ознаками мови ворожнечі щодо ЛГБТІК+?
Повідомте про нього через форму моніторингу.

Що таке мова ворожнечі щодо ЛГБТІК+

У практичному сенсі мова ворожнечі щодо ЛГБТІК+ — це публічні висловлювання, зображення, відео, коментарі, заклики або інформаційні кампанії, які формують ворожість до людей через їхню сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність, гендерне самовираження або статеві характеристики.

Такі матеріали можуть представляти ЛГБТІК+ людей як «загрозу», «неповноцінних», «небезпечних», «чужих» або таких, чиї права нібито можна обмежувати. Вони можуть принижувати гідність, виправдовувати нерівне ставлення, посилювати стигму або створювати ризик переслідування, дискримінації чи насильства.

Мова ворожнечі може проявлятися не лише через прямі образи. Часто вона працює через повторювані наративи: про «загрозу сім'ї», «небезпеку для дітей», «ворожий вплив», «неприродність», «особливі права» або нібито несумісність прав ЛГБТІК+ людей із національною безпекою, культурою чи традиціями.

Не кожне образливе висловлювання є злочином

Важливо розрізняти мову ворожнечі, дискримінаційні висловлювання, дезінформацію, образливі коментарі й захищене висловлення поглядів.

Людина може висловлювати релігійні, політичні або моральні погляди, навіть якщо вони є неприємними, різкими або неприйнятними для частини аудиторії. Правозахисний підхід не означає заборону будь-якої критики чи складної суспільної дискусії.

Межа змінюється тоді, коли висловлювання спрямоване на приниження групи, виправдання нерівного ставлення, поширення страху, заклики до обмеження прав або створення ризику переслідування, дискримінації чи насильства.

Саме тому оцінка мови ворожнечі не має зводитися до питання «мені це не подобається». Вона потребує аналізу контексту, змісту, форми, аудиторії, статусу автора, масштабу поширення і можливих наслідків.

Як розпізнати ризикові ознаки

Матеріал може потребувати уваги, якщо в ньому є одна або кілька таких ознак:

1. ЛГБТІК+ людей описують як «загрозу» для дітей, сім'ї, держави, армії або суспільства.
2. Використовують дегуманізувальні образи, порівняння або метафори.
3. Закликають обмежити права, заборонити видимість, позбавити доступу до освіти, медицини, роботи або публічного простору.
4. Пов'язують ЛГБТІК+ людей із кримінальністю, хворобами, «ворожим впливом» або «зрадою».
5. Публікують персональні дані, фото, місце роботи, адресу або інші відомості, які можуть створити ризик переслідування.
6. Закликають до насильства, «покарання», вигнання, фізичної розправи або самосуду.
7. Поширюють повторювані наративи, які нормалізують дискримінацію або соціальне виключення.
8. Використовують дезінформацію для виправдання обмеження прав ЛГБТІК+ людей.
9. Знецінюють досвід насильства, дискримінації або переслідування щодо ЛГБТІК+ людей.
10. Подають рівність і недискримінацію як «небезпеку» або «привілей», а не як питання прав людини.

Одна ознака не завжди означає, що матеріал досягає високого рівня ризику. Але вона може бути підставою для фіксації, аналізу й подальшого реагування.

Як безпечно зафіксувати публічний матеріал

Якщо ви побачили матеріал, який може містити мову ворожнечі щодо ЛГБТІК+, не поспішайте вступати в конфлікт у коментарях. Насамперед зафіксуйте доказ так, щоб його можна було перевірити пізніше.

1. Збережіть URL сторінки, посту, відео або коментаря.
2. Зробіть скриншот так, щоб було видно дату, назву акаунта або медіа, текст і контекст публікації.
3. Якщо це відео — запишіть таймкод, де звучить проблемне висловлювання.
4. Якщо це коментар — зафіксуйте не лише сам коментар, а й публікацію, під якою він розміщений.
5. Не редагуйте скриншот і не обрізайте його так, щоб зник контекст.
6. Не поширюйте шкідливий контент без потреби, особливо якщо там є персональні дані, погрози або заклики до насильства.
7. Не додавайте до опису інформацію, яка може ідентифікувати постраждалу людину без її згоди.
8. Якщо є ризик для конкретної людини — пріоритетом має бути безпека, а не публічне обговорення.

Фіксація має бути достатньою для перевірки, але не повинна створювати додаткової шкоди.

Що можна повідомляти Бюро «Ми — є!»

До моніторингу можна надсилати публічні матеріали, які мають ознаки мови ворожнечі, дискримінаційних наративів, дезінформації щодо ЛГБТІК+ або закликів до обмеження прав.

• публічні пости у Facebook, Instagram, TikTok, Telegram, YouTube, X/Twitter;
• статті, новини або колонки в онлайн-медіа;
• публічні відео, етери або подкасти;
• коментарі під відкритими публікаціями;
• публічні заяви, які поширюються у відкритому доступі;
• матеріали, які містять стигматизацію, маргіналізацію, заклики до дискримінації або інші ризикові патерни.

Повідомити про матеріал можна через форму моніторингу.

Що не варто надсилати

Через форму моніторингу не варто надсилати приватні листування, матеріали із закритих груп, внутрішні канали, файли з Google Drive, Dropbox або інших сховищ, матеріали з обмеженим доступом, інформацію про дітей, надмірні персональні дані третіх осіб, скриншоти без посилання, якщо публічне посилання доступне, а також матеріали, поширення яких може створити додатковий ризик для конкретної людини.

Ці обмеження потрібні не для формальності. Вони захищають людей, які можуть бути вразливими до переслідування, doxxing, повторної травматизації або небажаного розкриття інформації про сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність чи інші чутливі обставини.

Моніторинг Бюро працює з відкритими джерелами й дотримується принципу мінімізації персональних даних.

Як працює форма повідомлення

Форма повідомлення просить заповнити кілька базових полів: URL матеріалу, платформу, дату публікації, якщо вона відома, попередню оцінку ризику шкоди за бажанням, короткий опис ситуації та контакт для зворотного зв'язку за бажанням.

Контакт не є обов'язковим і не публікується. Він потрібен лише тоді, коли аналітику Бюро може знадобитися уточнення.

Людині, яка повідомляє про матеріал, не потрібно самостійно давати юридичну оцінку. Остаточне кодування ризику робить аналітик Бюро за методологією моніторингу.

Що відбувається після повідомлення

Після надсилання повідомлення аналітик Бюро перевіряє матеріал. Якщо матеріал відповідає критеріям моніторингу, він може бути доданий до бази після верифікації та кодування.

Публічний дашборд не має на меті повторно поширювати шкідливий контент. Він показує узагальнені та верифіковані дані без публікації URL матеріалів, назв видань і персональних даних.

Такий підхід дозволяє бачити тенденції й ризики без додаткового посилення шкоди. Для Бюро важливо не «колекціонувати» токсичні висловлювання, а створювати доказову базу для аналітики, адвокації, правового реагування і взаємодії з інституціями.

Дашборд моніторингу

З 15 травня 2026 року буде активний дашборд моніторингу мови ворожнечі щодо ЛГБТІК+. Він показуватиме динаміку та розподіл верифікованих записів: за часом, рівнем ризику, повторюваними наративами та платформами.

Публічна шкала ризику охоплює п'ять рівнів:

Ця шкала не замінює правову оцінку компетентних органів. Вона потрібна для аналітики, документування ризиків, посилення адвокації та кращого розуміння того, як мова ворожнечі щодо ЛГБТІК+ проявляється у публічному просторі.

Сторінка моніторингу доступна за адресою: monitor.lgbt.in.ua.

Куди ще можна звернутися

Залежно від ситуації, окрім повідомлення до моніторингу Бюро «Ми — є!», можна звернутися до інших каналів реагування.

Якщо матеріал опублікований у соціальній мережі або на платформі, варто скористатися механізмом скарги самої платформи. Якщо йдеться про медіаконтент, можна звернутися до редакції або до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у межах її повноважень.

Якщо є ознаки дискримінації або порушення прав людини, можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Якщо є погрози, переслідування, публікація персональних даних, заклики до насильства або ризик фізичної шкоди, варто звернутися до поліції та по правову допомогу.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

До Уповноваженого можна звертатися у випадках, коли мова ворожнечі або дискримінаційні висловлювання пов'язані з порушенням прав людини, дискримінацією, неналежним реагуванням органів влади, закладів освіти, роботодавців, органів місцевого самоврядування або інших суб'єктів.

• електронна пошта: hotline@ombudsman.gov.ua;
• гаряча лінія: 0800 50 17 20;
• короткий номер гарячої лінії: 1678;
• поштова адреса: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8;
• офіційна сторінка звернень: ombudsman.gov.ua/uk/zvernennya.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

До Національної ради доцільно звертатися, якщо матеріал з ознаками мови ворожнечі, дискримінаційного наративу або стигматизації ЛГБТІК+ людей поширено в медіа, аудіовізуальному сервісі, на сайті медіа або іншому ресурсі, який може належати до сфери медіарегулювання.

• електронна пошта для звернень: nrada@nrada.gov.ua;
• офіційна сторінка звернень громадян: webportal.nrada.gov.ua/zvernennya-gromadyan/;
• офіційна сторінка звернення до Національної ради: webportal.nrada.gov.ua/zvernennya-do-natsionalnoyi-rady/.

Зразки звернень

Зразок звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Тема листа:
Звернення щодо можливих ознак дискримінації та мови ворожнечі щодо ЛГБТІК+ людей

Кому:
Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини
hotline@ombudsman.gov.ua

Шановний Уповноважений Верховної Ради України з прав людини!

Звертаюся щодо публічного матеріалу, який, на мою думку, може містити ознаки мови ворожнечі, дискримінаційного ставлення або стигматизації ЛГБТІК+ людей.

1. Інформація про заявника/-цю
Прізвище, ім'я, по батькові: [вказати]
Місце проживання / поштова адреса для відповіді: [вказати]
Електронна пошта для відповіді: [вказати]
Телефон, за бажанням: [вказати]

2. Опис матеріалу
Посилання на матеріал: [вставити URL]
Назва медіа / платформи / акаунта: [вказати]
Дата публікації, якщо відома: [вказати]
Формат матеріалу: [стаття / пост / відео / коментар / інше]

3. Суть звернення
У зазначеному матеріалі, на мою думку, містяться висловлювання або твердження, які можуть принижувати гідність ЛГБТІК+ людей, поширювати стигматизувальні узагальнення, виправдовувати нерівне ставлення, закликати до обмеження прав або створювати ризик дискримінації, переслідування чи насильства.

Зокрема, звертаю увагу на такі фрагменти або обставини:
[коротко описати зміст без надмірного відтворення образливих висловлювань; за потреби вказати таймкод відео або місце в тексті]

Прошу розглянути це звернення в межах повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та надати оцінку можливим ознакам порушення права на рівність і недискримінацію.

Прошу:
1. Розглянути викладену інформацію в межах повноважень Уповноваженого.
2. За наявності підстав — вжити заходів реагування відповідно до закону.
3. Надати відповідь на це звернення на вказану електронну адресу.

До звернення додаю:
- посилання на матеріал;
- скриншоти, якщо наявні;
- інші матеріали, які підтверджують викладені обставини.

Дата: [вказати]
Підпис: [для письмового звернення]
ПІБ: [вказати]

Зразок звернення до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

Тема листа:
Звернення щодо матеріалу з можливими ознаками мови ворожнечі щодо ЛГБТІК+ людей

Кому:
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення
nrada@nrada.gov.ua

Шановні члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення!

Звертаюся щодо матеріалу, поширеного в медіа / аудіовізуальному сервісі / на онлайн-платформі, який, на мою думку, може містити ознаки мови ворожнечі, дискримінаційного наративу або стигматизації ЛГБТІК+ людей.

1. Інформація про заявника/-цю
Прізвище, ім'я, по батькові: [вказати]
Поштова адреса для відповіді: [вказати]
Електронна пошта для відповіді: [вказати]
Телефон, за бажанням: [вказати]

2. Інформація про матеріал
Назва медіа / сервісу / платформи: [вказати]
Назва матеріалу або програми: [вказати]
Посилання на матеріал: [вставити URL]
Дата публікації або трансляції: [вказати]
Формат: [стаття / відео / програма / етер / інше]
Таймкод, якщо йдеться про відео або етер: [вказати]

3. Суть звернення
У зазначеному матеріалі, на мою думку, містяться висловлювання або твердження, які можуть формувати ворожість до ЛГБТІК+ людей, принижувати їхню гідність, поширювати стигматизувальні узагальнення, виправдовувати обмеження прав або створювати ризик дискримінації.

Зокрема, звертаю увагу на такі фрагменти:
[коротко описати зміст без надмірного повторення образливих висловлювань; за потреби зазначити точний таймкод або абзац]

Прошу розглянути це звернення в межах повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та перевірити, чи відповідає зазначений матеріал вимогам законодавства у сфері медіа.

Прошу:
1. Зареєструвати та розглянути це звернення.
2. Перевірити наведені обставини в межах повноважень Національної ради.
3. За наявності підстав — вжити передбачених законом заходів реагування.
4. Надати відповідь на вказану електронну адресу.

До звернення додаю:
- посилання на матеріал;
- скриншоти, якщо наявні;
- опис релевантних фрагментів або таймкодів.

Дата: [вказати]
Підпис: [для письмового звернення]
ПІБ: [вказати]

Ці зразки є орієнтовними. Вони не замінюють індивідуальної правової консультації. Якщо матеріал містить погрози, публікацію персональних даних, заклики до насильства або ризик фізичної шкоди, варто додатково звернутися до поліції та по правову допомогу.

Чому це важливо

Мова ворожнечі не існує у вакуумі. Вона може впливати на те, як суспільство, інституції, медіа й окремі люди сприймають ЛГБТІК+ спільноти. Вона може нормалізувати нерівність, посилювати стигму, знижувати готовність постраждалих звертатися по допомогу й створювати середовище, у якому дискримінація або насильство здаються «допустимими».

Водночас ефективна відповідь не має бути емоційною або хаотичною. Вона має спиратися на докази, стандарти прав людини, безпечне документування та пропорційне реагування.

Саме для цього потрібен моніторинг: щоб бачити не лише окремі висловлювання, а повторювані моделі публічного дискурсу, ризики шкоди й прогалини в інституційній відповіді.