Що робити, якщо ви зіткнулися з мовою ворожнечі щодо ЛГБТІК+

Такі висловлювання поширюють у соціальних мережах, Telegram-каналах, медіа, коментарях, відео, публічних виступах і політичних кампаніях. Окремий допис може здаватися лише образливим. Але повторювані твердження поступово нормалізують дискримінацію та створюють середовище, у якому переслідування або насильство починають сприймати як допустимі.

Якщо ви побачили матеріал з ознаками мови ворожнечі щодо ЛГБТІК+ людей, не обов'язково вступати в публічний конфлікт. Насамперед варто оцінити ризик, зберегти докази й обрати спосіб реагування, який не створить додаткової небезпеки.

Що таке мова ворожнечі

Мова ворожнечі — це висловлювання, зображення, відео або інші форми публічної комунікації, які поширюють, підбурюють, виправдовують або посилюють ворожість до людини чи групи через певну ознаку.

Щодо ЛГБТІК+ людей це може бути пов'язано із:

• сексуальною орієнтацією;
• гендерною ідентичністю;
• гендерним самовираженням;
• статевими ознаками;
• реальною або приписаною належністю до ЛГБТІК+ спільнот;
• підтримкою прав ЛГБТІК+ людей.

Мова ворожнечі може бути спрямована не лише проти конкретної людини. Вона може атакувати цілу групу, представляючи її як небезпечну, неповноцінну, аморальну, ворожу або таку, що не заслуговує на рівні права.

Не кожен різкий або неприємний вислів автоматично є мовою ворожнечі. Для оцінки важливі зміст, контекст, аудиторія, вплив автора, масштаб поширення і ймовірність шкоди.

Як розпізнати мову ворожнечі щодо ЛГБТІК+ людей

Звернути увагу варто, коли матеріал містить одну або кілька таких ознак.

ЛГБТІК+ людей представляють як загрозу

Наприклад, стверджують, що саме існування або видимість ЛГБТІК+ людей загрожує дітям, сім'ї, державі, армії, релігії, демографії чи національній безпеці.

Критика конкретного рішення або законопроєкту сама собою не є мовою ворожнечі. Проблема виникає, коли політичну дискусію використовують для формування страху перед цілою групою людей.

Усіх людей наділяють однаковими негативними рисами

Висловлювання можуть приписувати всім геям, лесбійкам, бісексуальним, трансгендерним або інтерсекс-людям злочинність, небезпечність, психічну неспроможність, ворожість до України чи інші негативні характеристики.

Такі узагальнення не описують конкретні дії. Вони створюють образ групи, до якої нібито можна ставитися гірше.

Людей дегуманізують

Дегуманізація позбавляє людину людської гідності. Для цього використовують порівняння з хворобою, інфекцією, паразитами, відходами, тваринами або загрозою, яку потрібно «очистити», «видалити» чи «знищити».

Така мова особливо небезпечна, оскільки може готувати аудиторію до виправдання насильства.

Закликають обмежити права

Йдеться про заклики позбавити ЛГБТІК+ людей доступу до роботи, освіти, медичних послуг, оренди житла, мирних зібрань, публічного простору або державної служби.

До цієї категорії належать і твердження, що певна група не повинна мати рівного захисту лише через свою ідентичність.

Виправдовують дискримінацію або насильство

Матеріал може не містити прямої команди напасти на когось, але виправдовувати вже вчинене насильство.

Наприклад, автор перекладає відповідальність на постраждалу людину, стверджуючи, що вона «сама спровокувала» напад своєю зовнішністю, участю в прайді або публічним камінг-аутом.

Закликають до покарання, вигнання або фізичної розправи

Це висловлювання про необхідність «побити», «вигнати», «прибрати», «зачистити», «посадити», «лікувати примусово» або іншим способом покарати людей через належність до ЛГБТІК+.

Не потрібно чекати, доки заклик стане детальним планом нападу. Матеріал варто зберегти й оцінити вже на етапі публічного підбурювання.

Публікують персональні дані

Особливо небезпечними є матеріали, у яких без згоди людини публікують:

• адресу;
• номер телефону;
• місце роботи або навчання;
• дані родичів;
• фотографії документів;
• геолокацію;
• маршрути пересування;
• інформацію про військову службу;
• відомості про сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність.

Таке поширення даних називають доксингом. Воно може створити ризик переслідування, шантажу, аутингу або фізичного нападу.

Поширюють дезінформацію для виправдання обмеження прав

Неправдиві твердження можуть використовуватися не просто через необізнаність, а для формування ворожості.

Наприклад, автор пов'язує ЛГБТІК+ людей із вигаданими злочинами, приписує їм колективну відповідальність або стверджує, що рівність однієї групи автоматично забирає права в інших.

Чим мова ворожнечі відрізняється від критики

Свобода слова захищає право людини висловлювати політичні, релігійні, моральні та інші погляди. Це стосується і поглядів, які можуть бути неприємними, різкими або непопулярними.

Але свобода слова не означає необмежене право створювати загрозу для інших людей.

Критика зазвичай спрямована на:

• закон;
• рішення органу влади;
• політичну позицію;
• діяльність організації;
• конкретну дію;
• суспільне явище.

Мова ворожнечі спрямована проти людей через їхню ознаку. Вона може принижувати гідність, дегуманізувати, виправдовувати нерівне ставлення або підбурювати до дискримінації та насильства.

Наприклад, людина може критикувати проведення конкретної публічної акції або зміст законопроєкту. Проте заклик заборонити ЛГБТІК+ людям виходити в публічний простір лише через їхню ідентичність уже стосується рівності та прав людини.

Межу не завжди можна визначити за одним словом. Потрібно оцінювати весь матеріал.

Не кожна мова ворожнечі є кримінальним правопорушенням

Поняття мови ворожнечі ширше за кримінально карані висловлювання.

Матеріал може бути стигматизувальним, дискримінаційним або небезпечним, але не досягати порогу кримінальної відповідальності. Це не означає, що на нього не потрібно реагувати.

Залежно від обставин відповідь може включати:

• скаргу платформі;
• звернення до редакції;
• звернення до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
• звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
• внутрішню скаргу роботодавцю або закладу освіти;
• правову консультацію;
• повідомлення поліції;
• документування для правозахисного моніторингу.

Для оцінки найтяжчих висловлювань важливі щонайменше шість обставин:

1. Контекст, у якому зроблено висловлювання.
2. Статус і вплив автора.
3. Намір автора.
4. Зміст і форма повідомлення.
5. Масштаб його поширення.
6. Імовірність та близькість реальної шкоди.

Один і той самий вислів може мати різний рівень ризику залежно від того, хто його поширює, перед якою аудиторією і в якій ситуації.

Як безпечно зберегти докази

Мова ворожнечі в інтернеті може бути швидко видалена або відредагована. Тому важливо зафіксувати матеріал до подання скарги.

Збережіть пряме посилання

Скопіюйте URL саме допису, коментаря, відео або статті, а не лише головної сторінки сайту чи профілю.

Для Telegram варто зберегти посилання на конкретне повідомлення, якщо канал є публічним.

Зробіть повний скриншот

На скриншоті мають бути видимі:

• назва акаунта, каналу або медіа;
• текст;
• дата й час, якщо вони відображаються;
• посилання або адресний рядок;
• зображення;
• публікація, під якою розміщено коментар;
• кількість переглядів або поширень, якщо це важливо для оцінки масштабу.

Не обрізайте скриншот так, щоб зник контекст. Водночас перед публічним поширенням копії приховайте зайві персональні дані постраждалої людини.

Зафіксуйте відео або аудіо

Запишіть:

• назву відео;
• автора або канал;
• посилання;
• дату публікації;
• точний таймкод;
• короткий опис фрагмента.

За можливості збережіть файл або запис екрана для особистого використання як доказ. Не завантажуйте його повторно у відкритий доступ без потреби.

Збережіть оригінали

Не додавайте текст безпосередньо на оригінальний скриншот. Якщо потрібно щось пояснити, створіть окрему копію або текстовий опис.

Зберігайте файли в окремій папці. Назва файлу може містити дату, платформу й коротке позначення джерела. Наприклад: 2026-06-26_telegram_nazva-kanalu_01.png

Зафіксуйте розвиток ситуації

Якщо допис отримує нові коментарі, автор повторює погрози або інші акаунти поширюють персональні дані, зберігайте кожний епізод окремо.

Кілька повідомлень можуть показувати систематичне переслідування, навіть якщо кожне з них окремо здається недостатньо серйозним.

Чого не варто робити

Не підсилюйте поширення шкідливого матеріалу

Обурений репост також збільшує охоплення. Алгоритми соціальних мереж можуть сприймати активну дискусію як сигнал популярності.

Краще передати пряме посилання тим, хто може відреагувати, ніж публікувати його для широкої аудиторії.

Не позначайте постраждалу людину без її згоди

Якщо матеріал стосується конкретної людини, публічне позначення профілю може привернути до неї додаткову увагу нападників.

Спочатку зв'яжіться приватно, якщо це безпечно, і запитайте, якої підтримки вона потребує.

Не вступайте в суперечку, якщо це створює ризик

Публічна відповідь іноді потрібна, але вона не є обов'язком постраждалої людини.

Не потрібно доводити свою гідність автору погроз або залишатися в дискусії, яка шкодить психічному стану.

Не намагайтеся самостійно встановити особу анонімного автора

Публікація неперевірених персональних даних може зашкодити невинній людині та ускладнити подальше правове реагування.

Передайте інформацію платформі, поліції або юристу.

Не видаляйте повідомлення до фіксації

Якщо погрозу надіслали вам у приватному повідомленні, спочатку збережіть докази. Після цього можна заблокувати користувача або обмежити доступ до профілю.

Коли потрібно звертатися до поліції

Звернення до поліції особливо важливе, якщо матеріал містить:

• конкретну погрозу вбивством або побиттям;
• опис підготовки нападу;
• адресу, маршрут або інші дані для пошуку людини;
• заклик до інших осіб здійснити напад;
• систематичне переслідування;
• шантаж;
• вимагання;
• пошкодження майна;
• переслідування біля дому, роботи або місця проведення заходу;
• повідомлення про зброю чи вибухові пристрої;
• ознаки організованої кампанії проти конкретної людини.

У разі безпосередньої загрози телефонуйте 102 або 112.

Повідомте:

• де ви перебуваєте;
• що саме сталося;
• чи знає нападник вашу адресу;
• чи є зброя;
• чи перебуває людина зараз поруч;
• чи є інші особи в небезпеці;
• які докази ви зберегли.

Не потрібно самостійно визначати статтю Кримінального кодексу. Ваше завдання — описати факти, обставини й ризик.

Якщо погроза пов'язана із сексуальною орієнтацією або гендерною ідентичністю, прямо зазначте це у зверненні. Збережіть номер реєстрації заяви та інформацію про підрозділ, який її прийняв.

Отримати юридичну допомогу

Що робити, якщо опублікували персональні дані

Якщо в матеріалі є адреса, телефон, документи або інформація, яка може допомогти знайти людину:

1. Збережіть докази.
2. Не поширюйте матеріал у відкритому доступі.
3. Подайте термінову скаргу платформі.
4. Перевірте налаштування приватності своїх профілів.
5. Змініть паролі і ввімкніть двофакторну автентифікацію.
6. Попередьте близьких, роботодавця або охорону будівлі, якщо існує реальний ризик.
7. Не залишайтеся наодинці, якщо погроза здається реальною.
8. Зверніться до поліції та по юридичну допомогу.
9. За потреби тимчасово змініть звичний маршрут або місце перебування.

Особливо обережно потрібно діяти, якщо розкрито домашню адресу, дані військовослужбовця, інформацію про дітей або місце перебування людини.

Як поскаржитися соціальній мережі

Більшість платформ дозволяють повідомляти про:

• мову ненависті;
• погрози;
• переслідування;
• публікацію персональних даних;
• видавання себе за іншу особу;
• заклики до насильства.

Спочатку збережіть докази, а потім скористайтеся меню скарги біля допису або коментаря.

У категоріях скарги обирайте найбільш конкретну підставу. Якщо матеріал містить реальну погрозу або адресу людини, категорія «насильство» чи «порушення приватності» може бути точнішою за загальну категорію «образливий контент».

Рішення платформи не є юридичною оцінкою. Відмова видалити матеріал не означає, що він безпечний або законний. Так само видалення допису не замінює звернення до поліції, якщо існує реальна загроза.

Коли звертатися до редакції медіа

Якщо матеріал опублікований професійним медіа, можна звернутися до автора, редактора, головного редактора, служби роботи з аудиторією або власника чи видавця медіа.

У зверненні варто зазначити:

• назву й посилання на матеріал;
• конкретний фрагмент;
• чому він є проблемним;
• якої реакції ви очікуєте.

Це може бути виправлення, спростування, видалення дискримінаційного фрагмента, редакційне пояснення, право на відповідь, перегляд заголовка або зображення чи внутрішня перевірка.

Не вимагайте видалення будь-якої критики ЛГБТІК+ організацій або політичних позицій. Скарга буде сильнішою, якщо чітко покаже, де матеріал переходить від критики до стигматизації, підбурювання або поширення небезпечних узагальнень.

Коли звертатися до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення

До Національної ради варто звертатися, якщо матеріал поширив суб'єкт у сфері медіа, зокрема телеканал, радіостанція, онлайн-медіа або аудіовізуальний сервіс у межах повноважень регулятора.

У зверненні зазначте:

• назву медіа;
• назву програми або матеріалу;
• дату публікації чи трансляції;
• посилання;
• таймкод;
• точний опис проблемного фрагмента;
• ознаку, за якою спрямоване висловлювання;
• можливі наслідки для людей або групи.

Електронні звернення приймаються за адресою: nrada@nrada.gov.ua

Сам факт подання звернення не означає автоматичного встановлення порушення. Національна рада оцінює матеріал у межах своїх повноважень і законодавства у сфері медіа.

Коли звертатися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

До Уповноваженого можна звернутися, якщо мова ворожнечі пов'язана з:

• дискримінацією;
• утиском;
• порушенням права на рівність;
• розкриттям персональних даних;
• неналежним реагуванням органу влади;
• діями роботодавця, закладу освіти або надавача послуг;
• системною проблемою, яка зачіпає права людини.

Звернення має містити ім'я заявника, місце проживання, контакт для відповіді, опис порушення, прохання або вимогу, дату та підпис для письмового звернення.

• електронна пошта: hotline@ombudsman.gov.ua;
• гаряча лінія: 1678.

До звернення додайте посилання, скриншоти, листування та відповіді установ, якщо вони є.

Як повідомити Бюро «Ми — є!»

Бюро «Ми — є!» проводить моніторинг публічних матеріалів з ознаками мови ворожнечі щодо ЛГБТІК+ людей.

Через форму можна повідомити про:

• публічні дописи;
• коментарі у відкритому доступі;
• статті й новини;
• Telegram-канали;
• відео;
• подкасти;
• публічні виступи;
• політичні заяви;
• заклики до дискримінації;
• поширення дезінформаційних і стигматизувальних наративів.

Для повідомлення достатньо посилання й короткого опису. Вам не потрібно самостійно визначати, чи є матеріал правопорушенням. Аналітик Бюро перевіряє матеріал, оцінює його за методологією моніторингу й визначає, чи може він бути включений до бази.

Публічний дашборд показує узагальнені дані. Він не відтворює шкідливі матеріали, не публікує прямі посилання на них і не розкриває персональні дані.

Моніторинг не замінює звернення до поліції або юридичну допомогу. Якщо існує загроза конкретній людині, оберіть ці канали паралельно.

Повідомити про матеріал

Що можна надсилати до моніторингу

Надсилайте матеріали, які:

• перебувають у відкритому доступі;
• містять достатній контекст;
• мають пряме посилання;
• стосуються ЛГБТІК+ людей або прав;
• можуть містити стигматизацію, дегуманізацію, підбурювання чи заклик до обмеження прав.

Не надсилайте без окремої потреби:

• приватне листування;
• матеріали із закритих груп;
• дані дітей;
• медичні документи;
• домашні адреси;
• паролі;
• файли з обмеженим доступом;
• інформацію, яка може розкрити людину без її згоди.

Якщо проблема виникла у приватному листуванні й містить погрози, переслідування або шантаж, зверніться по юридичну допомогу. Такий випадок може потребувати індивідуального реагування, а не включення до публічного моніторингу.

Що відбувається після повідомлення

Надісланий матеріал не з'являється в дашборді автоматично. Команда:

1. Перевіряє доступність джерела.
2. Встановлює контекст.
3. Визначає, чи відповідає матеріал критеріям моніторингу.
4. Кодує тип наративу та можливу шкоду.
5. Проводить верифікацію.
6. Додає до узагальненого масиву даних, якщо критерії виконані.

Бюро не публікує список «винних» і не використовує дашборд для організації онлайн-переслідування авторів.

Мета моніторингу — виявляти тенденції, оцінювати ризики та створювати доказову основу для адвокації, правового аналізу й роботи з інституціями.

Чи варто відповідати публічно

Публічна відповідь може бути корисною, коли вона виправляє небезпечну дезінформацію, підтримує людей, проти яких спрямований матеріал, показує, що дискримінаційний наратив не залишається без заперечення, містить перевірені факти і не збільшує ризик для конкретної людини.

Але відповідати потрібно не завжди. Краще не вступати в дискусію, якщо:

• автор прямо погрожує;
• матеріал містить вашу адресу;
• акаунт координує переслідування;
• відповідь може розкрити вашу ідентичність;
• дискусія погіршує ваш стан;
• автор не шукає розмови, а провокує конфлікт;
• будь-яка взаємодія збільшує охоплення матеріалу.

Мовчання не означає згоду. Постраждала людина не зобов'язана особисто вести контрпропаганду або переконувати нападника.

Як підтримати людину, проти якої спрямована мова ворожнечі

Не починайте з вимоги негайно подати заяву або публічно відповісти. Спочатку запитайте:

• чи перебуває людина в безпеці;
• чи знає автор її адресу;
• чи потрібна допомога зі збереженням доказів;
• чи можна поширювати інформацію про випадок;
• який канал зв'язку є безпечним;
• чи потрібен супровід до поліції або юриста.

Не ставте під сумнів серйозність ситуації лише тому, що погроза пролунала в інтернеті. Онлайн-переслідування може переходити в офлайн-насильство.

Водночас не приймайте рішення замість людини. Вона має контролювати, кому і в якому обсязі передається інформація про неї.

Головне

Не потрібно самостійно вирішувати, чи є допис злочином. Якщо матеріал викликає занепокоєння:

• збережіть його;
• не створюйте додаткового поширення;
• оцініть ризик для конкретних людей;
• повідомте платформу або компетентний орган;
• зверніться по допомогу, якщо є погрози;
• передайте публічний матеріал до моніторингу Бюро.

Окремий коментар може зникнути. Зафіксовані й перевірені дані допомагають бачити ширшу картину: які наративи повторюються, хто їх поширює, як змінюється рівень ризику і чи реагують відповідальні інституції.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальної правової консультації. Якщо матеріал містить погрози, публікацію персональних даних, заклики до насильства або ризик фізичної шкоди, варто звернутися до поліції та по правову допомогу.

Зразки звернень

Зразок звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Тема листа:
Звернення щодо можливих ознак дискримінації та мови ворожнечі щодо ЛГБТІК+ людей

Кому:
Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини
hotline@ombudsman.gov.ua

Шановний Уповноважений Верховної Ради України з прав людини!

Звертаюся щодо публічного матеріалу, який, на мою думку, може містити ознаки мови ворожнечі, дискримінаційного ставлення або стигматизації ЛГБТІК+ людей.

1. Інформація про заявника/-цю
Прізвище, ім'я, по батькові: [вказати]
Місце проживання / поштова адреса для відповіді: [вказати]
Електронна пошта для відповіді: [вказати]
Телефон, за бажанням: [вказати]

2. Опис матеріалу
Посилання на матеріал: [вставити URL]
Назва медіа / платформи / акаунта: [вказати]
Дата публікації, якщо відома: [вказати]
Формат матеріалу: [стаття / пост / відео / коментар / інше]

3. Суть звернення
У зазначеному матеріалі, на мою думку, містяться висловлювання або твердження, які можуть принижувати гідність ЛГБТІК+ людей, поширювати стигматизувальні узагальнення, виправдовувати нерівне ставлення, закликати до обмеження прав або створювати ризик дискримінації, переслідування чи насильства.

Зокрема, звертаю увагу на такі фрагменти або обставини:
[коротко описати зміст без надмірного відтворення образливих висловлювань; за потреби вказати таймкод відео або місце в тексті]

Прошу розглянути це звернення в межах повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та надати оцінку можливим ознакам порушення права на рівність і недискримінацію.

Прошу:
1. Розглянути викладену інформацію в межах повноважень Уповноваженого.
2. За наявності підстав — вжити заходів реагування відповідно до закону.
3. Надати відповідь на це звернення на вказану електронну адресу.

До звернення додаю:
- посилання на матеріал;
- скриншоти, якщо наявні;
- інші матеріали, які підтверджують викладені обставини.

Дата: [вказати]
Підпис: [для письмового звернення]
ПІБ: [вказати]

Зразок звернення до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

Тема листа:
Звернення щодо матеріалу з можливими ознаками мови ворожнечі щодо ЛГБТІК+ людей

Кому:
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення
nrada@nrada.gov.ua

Шановні члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення!

Звертаюся щодо матеріалу, поширеного в медіа / аудіовізуальному сервісі / на онлайн-платформі, який, на мою думку, може містити ознаки мови ворожнечі, дискримінаційного наративу або стигматизації ЛГБТІК+ людей.

1. Інформація про заявника/-цю
Прізвище, ім'я, по батькові: [вказати]
Поштова адреса для відповіді: [вказати]
Електронна пошта для відповіді: [вказати]
Телефон, за бажанням: [вказати]

2. Інформація про матеріал
Назва медіа / сервісу / платформи: [вказати]
Назва матеріалу або програми: [вказати]
Посилання на матеріал: [вставити URL]
Дата публікації або трансляції: [вказати]
Формат: [стаття / відео / програма / етер / інше]
Таймкод, якщо йдеться про відео або етер: [вказати]

3. Суть звернення
У зазначеному матеріалі, на мою думку, містяться висловлювання або твердження, які можуть формувати ворожість до ЛГБТІК+ людей, принижувати їхню гідність, поширювати стигматизувальні узагальнення, виправдовувати обмеження прав або створювати ризик дискримінації.

Зокрема, звертаю увагу на такі фрагменти:
[коротко описати зміст без надмірного повторення образливих висловлювань; за потреби зазначити точний таймкод або абзац]

Прошу розглянути це звернення в межах повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та перевірити, чи відповідає зазначений матеріал вимогам законодавства у сфері медіа.

Прошу:
1. Зареєструвати та розглянути це звернення.
2. Перевірити наведені обставини в межах повноважень Національної ради.
3. За наявності підстав — вжити передбачених законом заходів реагування.
4. Надати відповідь на вказану електронну адресу.

До звернення додаю:
- посилання на матеріал;
- скриншоти, якщо наявні;
- опис релевантних фрагментів або таймкодів.

Дата: [вказати]
Підпис: [для письмового звернення]
ПІБ: [вказати]

Ці зразки є орієнтовними. Вони не замінюють індивідуальної правової консультації. Якщо матеріал містить погрози, публікацію персональних даних, заклики до насильства або ризик фізичної шкоди, варто додатково звернутися до поліції та по правову допомогу.