1. Резюме програми
Стратегічна програма ГО «Бюро “Ми — є!”» на 2026–2030 роки спрямована на посилення правового захисту, інституційної спроможності та безпечної участі ЛГБТІК+ людей в Україні в умовах війни, повоєнного відновлення та європейської інтеграції.
Програма виходить із того, що права ЛГБТІК+ людей в Україні не є окремою або другорядною темою. Вони є частиною ширшої рамки верховенства права, недискримінації, доступу до правосуддя, демократичної стійкості та виконання Україною своїх європейських зобов’язань. Війна, правова невизначеність, соціальна поляризація, мова ворожнечі, інституційна нерівність і нерівний доступ до механізмів захисту створюють для ЛГБТІК+ людей додаткові ризики, особливо для сімей, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, молоді, трансгендерних людей, людей з інвалідністю та осіб, які перебувають у ситуації економічної або соціальної вразливості.
Програма пропонує перехід від фрагментованих реакцій до сталої архітектури захисту прав. Її логіка поєднує три рівні змін: індивідуальний захист, інституційну відповідь і доказову адвокацію. На індивідуальному рівні програма забезпечує доступ ЛГБТІК+ людей і їхніх сімей до правової, інформаційної, психосоціальної та безпечної маршрутизаційної підтримки. На інституційному рівні програма допомагає закладам вищої освіти, органам місцевого самоврядування, професійним спільнотам і публічним інституціям впроваджувати практичні механізми недискримінації. На рівні політики програма створює доказову базу для адвокації, правових позицій, стратегічної комунікації та міжнародного діалогу.
До 2030 року програма має сформувати впізнавану, професійну й доказову модель роботи ГО «Бюро “Ми — є!”» як національного legal and policy hub з питань прав ЛГБТІК+ у контексті війни, відновлення та європейської інтеграції. Основними результатами мають стати: посилення доступу ЛГБТІК+ людей до правового захисту; практична імплементація антидискримінаційних інструментів у щонайменше 25 органах місцевого самоврядування та 50 закладах вищої освіти; створення сталої системи моніторингу hate speech-related risks; підготовка доказових правових і policy-рекомендацій; посилення спроможності стейкхолдерів реагувати на дискримінацію, мову ворожнечі та бар’єри доступу до прав.
Програма не підміняє функції держави, судів, правоохоронних органів чи регуляторів. Її роль полягає в тому, щоб документувати проблеми, підтримувати постраждалих, розробляти практичні моделі реагування, підсилювати спроможність інституцій і створювати доказову основу для рішень, сумісних зі стандартами прав людини, принципом пропорційності та вимогами недискримінації.
2. Стратегічний контекст
Україна проходить одночасно кілька трансформацій: спротив повномасштабній агресії Російської Федерації, відновлення демократичних інституцій у воєнних умовах, підготовку до членства в Європейському Союзі та переосмислення соціального договору після досвіду масового насильства, переміщення, втрат і тривалої небезпеки.
У цьому контексті становище ЛГБТІК+ людей має розглядатися не лише через призму рівності, а й через призму стійкості держави. Наявність або відсутність ефективних механізмів захисту для ЛГБТІК+ людей показує, наскільки правова система здатна працювати з різноманіттям, захищати меншість, реагувати на уразливість і не залишати людей поза правовим полем у критичних ситуаціях.
Війна загострила вже наявні нерівності. ЛГБТІК+ люди стикаються не лише із загальними наслідками війни — втратою житла, роботи, безпеки, доступу до медичних і соціальних послуг, психологічною травматизацією, переміщенням і розривом соціальних зв’язків. Вони також стикаються зі специфічними бар’єрами: невизнанням сімейних і партнерських відносин, страхом розкриття сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності, дискримінацією в доступі до послуг, мовою ворожнечі, соціальною стигмою, недостатньою чутливістю інституцій і слабкою довірою до механізмів скарг та правового захисту.
Окремо постає питання правової невизначеності для одностатевих пар і сімей. У критичних ситуаціях — поранення, смерть, евакуація, мобілізація, медичні рішення, спадкування, поховання, доступ до інформації, представництво інтересів партнера або партнерки — відсутність належної правової рамки перетворюється на безпосередній ризик для гідності, безпеки та приватного й сімейного життя.
Паралельно з цим публічний дискурс щодо ЛГБТІК+ людей залишається вразливим до маніпуляцій. Мова ворожнечі, дезінформаційні наративи, інструменталізація теми «традиційних цінностей», спотворення змісту європейських стандартів і використання ЛГБТІК+ тематики для політичної мобілізації можуть посилювати соціальну напругу, підривати довіру до реформ і створювати додаткові ризики для людей та організацій.
Водночас Україна має унікальне вікно можливостей. Європейська інтеграція, увага міжнародних партнерів до теми верховенства права, розвиток стандартів Ради Європи щодо мови ворожнечі, посилення ролі громадянського суспільства, зростання видимості ЛГБТІК+ військовослужбовців, ветеранів і сімей створюють умови для системного просування правозахисного порядку денного.
Для ГО «Бюро “Ми — є!”» це означає необхідність переходу від окремих ініціатив до довгострокової програми, яка поєднує правову експертизу, сервісну підтримку, аналітику, інституційне консультування, моніторинг, стратегічну комунікацію та міжнародну адвокацію.
3. Проблема, на яку відповідає програма
Ключова проблема, на яку відповідає програма, полягає в тому, що ЛГБТІК+ люди та їхні сім’ї в Україні продовжують стикатися з інституційною, правовою та соціальною нерівністю, яка обмежує доступ до захисту прав, послуг, безпеки, участі та справедливого ставлення. Ця проблема посилюється війною, правовою невизначеністю, нерівною спроможністю інституцій і поширенням ворожих або маніпулятивних наративів у публічному просторі.
Проблема має п’ять взаємопов’язаних вимірів.
Перший вимір — правова невизначеність і слабкий доступ до правового захисту. ЛГБТІК+ люди та їхні сім’ї часто не мають достатніх правових інструментів для захисту в ситуаціях, пов’язаних із партнерством, сімейним життям, спадкуванням, медичними рішеннями, військовою службою, переміщенням, насильством, дискримінацією або злочинами на ґрунті ненависті. Навіть там, де окремі юридичні інструменти доступні, люди не завжди знають про них, не довіряють інституціям або не мають доступу до юристів, які розуміють специфіку ЛГБТІК+ кейсів.
Другий вимір — нерівна інституційна спроможність. Органи місцевого самоврядування, заклади освіти, роботодавці, надавачі послуг і професійні спільноти часто не мають практичних протоколів, внутрішніх політик, індикаторів, навчальних матеріалів і процедур реагування на дискримінацію, булінг, harassment, мову ворожнечі або інші ризики, пов’язані із сексуальною орієнтацією, гендерною ідентичністю, гендерним самовираженням і статевими характеристиками. Формальне декларування недискримінації без процедур не створює реального захисту.
Третій вимір — мова ворожнечі та маніпулятивні наративи. Публічний дискурс щодо ЛГБТІК+ людей може містити патерни дегуманізації, криміналізації, сек’юритизації, моральної паніки, закликів до виключення або обмеження прав. У воєнному контексті такі наративи можуть додатково перетинатися з темами національної безпеки, «зовнішнього впливу», релігійної мобілізації, освітньої політики та європейської інтеграції. Це створює ризики не лише для репутації спільноти, а й для фізичної безпеки, психологічного стану, доступу до послуг і політичної підтримки реформ.
Четвертий вимір — низька довіра до механізмів реагування. Частина ЛГБТІК+ людей не звертається по допомогу через попередній негативний досвід, страх стигматизації, ризик outing, недовіру до поліції, судів, адміністрацій закладів освіти, соціальних служб або медичних установ. Це призводить до недоповідомлення про порушення, слабкої доказової бази, обмеженої інституційної пам’яті та повторюваності шкоди.
П’ятий вимір — перетин правової, економічної, психологічної та цифрової вразливості. ВПО, ветерани, молодь, трансгендерні люди, люди з інвалідністю, люди в малих громадах і люди з низьким доходом можуть одночасно стикатися з кількома бар’єрами: нестачею інформації, нестачею безпечних сервісів, нестабільним житлом, низькою цифровою безпекою, психологічним виснаженням, труднощами з документами, працевлаштуванням і доступом до правової допомоги.
Усі ці виміри вказують на необхідність не лише окремих послуг, а цілісної архітектури реагування. Така архітектура має включати правовий супровід, маршрутизацію, доказову аналітику, інституційні інструменти, навчання, моніторинг, захист даних, комунікацію та міжнародну адвокацію.
4. Місія, бачення та стратегічна роль організації
4.1. Місія програми
Місія програми полягає у сприянні сталій правовій, інституційній і соціальній трансформації, яка посилює захист прав, людської гідності та безпечної участі ЛГБТІК+ людей, їхніх сімей і найбільш вразливих підгруп у демократичному розвитку України, повоєнному відновленні та європейській інтеграції.
4.2. Бачення до 2030 року
До 2030 року ЛГБТІК+ люди в Україні мають мати більш передбачуваний і безпечний доступ до правового захисту, інституційних механізмів реагування, доказової інформації, підтримки в кризових ситуаціях і публічного представлення, яке не відтворює стигму або шкоду.
ГО «Бюро “Ми — є!”» до 2030 року має стати впізнаваним національним legal and policy hub, який:
- забезпечує якісний правовий і маршрутизаційний супровід ЛГБТІК+ людей та їхніх сімей;
- створює доказову базу щодо бар’єрів доступу до прав, мови ворожнечі та інституційної відповіді;
- розробляє практичні інструменти для ОМС, ЗВО, професійних спільнот і партнерських організацій;
- підтримує державні, місцеві та міжнародні стейкхолдери в імплементації стандартів недискримінації;
- просуває policy-рішення, які відповідають стандартам Ради Європи, Європейського Союзу, принципу пропорційності, захисту людської гідності та верховенства права.
4.3. Стратегічна роль Бюро
Бюро не позиціонує себе як організація, що самостійно замінює державні механізми, суди, регуляторів, соціальні служби або міжнародні інституції. Його роль полягає в іншому: створювати міст між досвідом людей, правовими стандартами, інституційними практиками та policy-рішеннями.
Стратегічна ніша Бюро — це поєднання п’яти функцій:
- правова допомога і стратегічне правове мислення;
- аналітика, дослідження і безпечне документування;
- інституційне консультування і розробка практичних інструментів;
- адвокація на основі доказів;
- комунікація, яка зменшує шкоду, пояснює складні теми та підтримує демократичну стійкість.
Це дозволяє Бюро працювати не лише з наслідками порушень, а й з умовами, які роблять ці порушення повторюваними: правовими прогалинами, інституційною інерцією, слабкою процедурністю, браком даних, низькою довірою та небезпечними публічними наративами.
5. Принципи програми
Програма ґрунтується на правозахисному підході та таких принципах.
Людська гідність і недискримінація. Усі компоненти програми виходять із того, що ЛГБТІК+ люди мають право на рівний захист, повагу до приватного і сімейного життя, безпеку, доступ до правосуддя, освіти, послуг і участі в суспільному житті.
Do no harm. Програма мінімізує ризики повторної шкоди, outing, небезпечного розкриття персональних даних, відтворення шкідливого контенту, стигматизації або використання історій людей без належної згоди.
Доказовість. Адвокація, комунікація та інституційні рекомендації мають спиратися на перевірені дані, прозору методологію, документовані кейси, чіткі обмеження аналізу та обережну інтерпретацію.
Пропорційність і свобода вираження поглядів. Робота з мовою ворожнечі будується на стандартах Ради Європи, практиці ЄСПЛ, принципі пропорційності та диференціації між різними рівнями шкоди, ризику і правової реакції. Програма не підміняє юридичну кваліфікацію компетентних органів.
Безпечна участь спільноти. Люди, яких стосується програма, мають бути не лише отримувачами допомоги, а й учасниками формування інструментів, оцінки ризиків, визначення прийнятних каналів підтримки та адвокаційних пріоритетів.
Інституційна сталість. Програма не обмежується короткостроковими активностями. Її мета — створити процедури, шаблони, партнерства, навчальні продукти, бази знань і моделі реагування, які можуть працювати після завершення окремих грантів.
Партнерство. Програма передбачає співпрацю з ЛГБТІК+ організаціями, правозахисними організаціями, ОМС, ЗВО, юристами, психологами, медіа, міжнародними партнерами, державними інституціями, професійними спільнотами та донорами.
6. Теорія змін
ЛГБТІК+ люди та їхні сім’ї мають доступ до якісної правової, інформаційної, психосоціальної та маршрутизаційної підтримки.
ОМС, ЗВО та професійні спільноти отримують практичні інструменти для імплементації принципів недискримінації.
Адвокація спирається на моніторинг, документовані кейси, безпечну роботу з даними та стандарти РЄ і ЄС.
Консультація, супровід, маршрутизація та представництво для тих, хто раніше залишався поза відповіддю.
Індивідуальний досвід узагальнюється у правові висновки, записки та policy-рекомендації.
ЗВО, ОМС та спільноти отримують шаблони, протоколи, чек-листи, індикатори й навчальні матеріали.
Публічний дискурс зміщується від маніпуляцій до прав людини, стандартів і правової визначеності.
Докази та кейси Бюро — в діалозі з міжнародними та національними стейкхолдерами.
Зростає спроможність людей звертатися по захист та отримувати реальну підтримку.
Інституції отримують реалістичні моделі реагування на дискримінацію та порушення.
Політики у сфері рівності та доступу до правосуддя стають послідовними, вимірюваними і стійкими.
7. Стратегічна архітектура програми
Програма реалізується через три стратегічні напрями та дві наскрізні системи.
Стратегічний напрям 1. Правовий захист, сімейна безпека і стратегічна адвокація. Цей напрям зосереджений на доступі ЛГБТІК+ людей і їхніх сімей до правового захисту, юридичної підготовки до кризових ситуацій, стратегічних кейсів, правових позицій і адвокації правового визнання партнерств.
Стратегічний напрям 2. Інституційна імплементація недискримінації в ОМС, ЗВО та професійних середовищах. Цей напрям зосереджений на тому, щоб принципи рівності та недискримінації ставали практичними політиками, процедурами, протоколами і механізмами реагування.
Стратегічний напрям 3. Стійкість спільноти, безпечний доступ до підтримки і партнерські сервіси. Цей напрям зосереджений на психосоціальній, інформаційній, цифровій та соціально-економічній стійкості ЛГБТІК+ людей, особливо тих, хто перебуває в умовах підвищеної вразливості.
Наскрізна система 1. Докази, моніторинг, дослідження і M&E. Ця система забезпечує збір, аналіз, захист і використання даних для адвокації, навчання, комунікації, оцінки впливу та корекції програми.
Наскрізна система 2. Комунікація, міжнародна адвокація, безпека даних і safeguarding. Ця система забезпечує безпечну публічну комунікацію, роботу з наративами, міжнародний діалог, захист персональних даних, етичну роботу з історіями та безпечну взаємодію з людьми, які звертаються по допомогу.
8. Стратегічний напрям 1. Правовий захист, сімейна безпека і стратегічна адвокація
8.1. Мета напряму
Посилити доступ ЛГБТІК+ людей і їхніх сімей до якісного правового захисту в ситуаціях правової невизначеності, кризи, дискримінації, насильства, війни, переміщення, втрати партнера або партнерки, медичних рішень, спадкування, військової служби та інших критичних обставин.
8.2. Обґрунтування
Відсутність повноцінної правової рамки для визнання одностатевих партнерств створює практичні ризики для сімейного життя, безпеки та гідності ЛГБТІК+ людей. У воєнний час ці ризики стають особливо гострими. Люди можуть залишатися без доступу до інформації про стан партнера або партнерки, без можливості представляти інтереси близької людини, без захисту житлових, спадкових, медичних або соціальних прав.
Правова допомога в таких умовах не може обмежуватися одноразовими консультаціями. Потрібна система, яка поєднує кризове реагування, превентивну юридичну підготовку, стратегічний супровід, мережу фахівців, стандартизовані документи, партнерство з нотаріусами та доказову адвокацію.
8.3. Основні компоненти напряму
8.3.1. Кризовий юридичний хаб
Бюро створює Кризовий юридичний хаб як координаційний центр для правової підтримки ЛГБТІК+ людей і їхніх сімей. Хаб не є лише консультаційною лінією. Його функція — поєднати первинну правову оцінку, маршрутизацію, підготовку документів, супровід складних кейсів, взаємодію з адвокатами, нотаріусами та партнерськими організаціями.
Ключові функції хабу:
- первинна правова консультація;
- оцінка терміновості та ризиків;
- підготовка базових документів;
- маршрутизація до адвокатів, нотаріусів, психологів, соціальних або гуманітарних сервісів;
- супровід кризових сімейних кейсів;
- підготовка правових позицій у типових і стратегічних ситуаціях;
- документування бар’єрів доступу до правового захисту;
- узагальнення кейсів для адвокації без розкриття персональних даних.
8.3.2. Програма правової готовності для ЛГБТІК+ сімей
Програма правової готовності допомагає ЛГБТІК+ парам і сім’ям мінімізувати ризики в умовах правової невизначеності. Вона включає консультації, шаблони документів, інформаційні матеріали та супровід у питаннях довіреностей, заповітів, медичного представництва, майнових домовленостей, доступу до інформації, кризового планування, цифрового зберігання документів і безпечної комунікації з близькими.
Цей компонент не замінює законодавче визнання партнерств, але зменшує практичні ризики до моменту ухвалення належної правової рамки.
8.3.3. Мережа дружніх адвокатів і нотаріусів
Бюро формує мережу правників, які мають базову компетентність у питаннях недискримінації, СОГІСО, сімейних прав ЛГБТІК+ людей, етики комунікації, захисту персональних даних і роботи з кризовими кейсами.
Мережа включатиме:
- регіональних адвокатів для термінового або локального представництва;
- нотаріусів, готових надавати послуги без дискримінації;
- юристів-аналітиків для підготовки правових позицій;
- партнерські організації для перенаправлення складних кейсів;
- систему мінімальних стандартів якості та етики.
8.3.4. Стратегічні правові кейси і policy-адвокація
Бюро не ставить за мету штучно створювати судові справи. Натомість воно виявляє кейси, які демонструють системну проблему і можуть бути використані для правової аргументації, адвокації або інституційного навчання. Стратегічність кейсу визначається не лише можливістю судового розгляду, а й тим, чи може він допомогти змінити практику, підхід або політику.
У межах цього компонента Бюро готує:
- правові висновки;
- аналітичні записки щодо законодавчих ініціатив;
- рекомендації для парламенту, міністерств, ОМС, освітніх інституцій і міжнародних партнерів;
- матеріали щодо правового визнання партнерств;
- позиції щодо мови ворожнечі, злочинів ненависті та дискримінації;
- матеріали для навчання правників і правозахисників.
8.4. Очікувані результати до 2030 року
До 2030 року Бюро прагне забезпечити:
- щонайменше 120 кейсів правової або маршрутизаційної підтримки для ЛГБТІК+ людей і сімей;
- функціонування мережі адвокатів, нотаріусів і правників-партнерів;
- набір типових документів і правових інструкцій для ЛГБТІК+ сімей у кризових ситуаціях;
- щорічні аналітичні записки щодо правового становища ЛГБТІК+ людей;
- щонайменше 10 правових позицій або policy-рекомендацій, використаних у консультаціях, адвокації або інституційних процесах;
- підвищення правової обізнаності спільноти щодо доступних механізмів захисту.
8.5. Індикатори
Основні індикатори напряму:
- кількість звернень, які отримали первинну оцінку;
- кількість кейсів, які отримали повний або частковий супровід;
- частка кейсів із документованим результатом;
- кількість підготовлених документів, висновків, заяв, скарг або звернень;
- кількість правників у мережі;
- кількість людей, які скористалися матеріалами правової готовності;
- кількість policy-продуктів, використаних у зовнішніх процесах;
- рівень задоволеності отримувачів підтримки за безпечним механізмом зворотного зв’язку.
9. Стратегічний напрям 2. Інституційна імплементація недискримінації в ОМС, ЗВО та професійних середовищах
9.1. Мета напряму
Посилити спроможність органів місцевого самоврядування, закладів вищої освіти та професійних середовищ впроваджувати практичні, юридично вивірені та безпечні механізми недискримінації, реагування на булінг, harassment, мову ворожнечі та інші ризики для ЛГБТІК+ людей.
9.2. Обґрунтування
Право на недискримінацію потребує процедур. Загальна декларація рівності не створює захисту, якщо людина не знає, куди звернутися, хто відповідальний за реагування, які строки розгляду, як захищаються персональні дані, які дії вважаються неприйнятними, як запобігають повторній шкоді та як інституція оцінює ефективність своєї відповіді.
ЗВО та ОМС є критично важливими точками зміни. Заклади освіти формують середовище для молоді, викладачів, студентів, батьків і адміністрацій. ОМС ухвалюють локальні політики, комунікують із громадами, розробляють програми, підтримують послуги, взаємодіють із місцевими стейкхолдерами та можуть як зменшувати, так і посилювати ризики дискримінації.
9.3. Основні компоненти напряму
9.3.1. Пакет інституційних шаблонів для ЗВО
Бюро розробляє пакет шаблонів, який ЗВО можуть адаптувати до свого контексту. Пакет має бути юридично вивіреним, практичним, стислим і придатним для використання адміністраціями, студентськими органами, юридичними службами та відповідальними особами.
Пакет може включати:
- протокол реагування на булінг, harassment і дискримінаційні інциденти;
- положення про відповідальну особу або координатора з питань рівності;
- антидискримінаційні положення для внутрішніх документів;
- алгоритм безпечної роботи зі зверненнями;
- мінімальні стандарти захисту персональних даних у чутливих кейсах;
- шаблон внутрішнього повідомлення про інцидент;
- інструкцію для адміністрації щодо комунікації без стигматизації;
- чек-лист для оцінки готовності закладу реагувати на дискримінацію.
9.3.2. Індекс інституційної готовності
Індекс інституційної готовності є інструментом самооцінки та зовнішнього супроводу, який допомагає ЗВО й ОМС зрозуміти, наскільки їхні політики, процедури, комунікації та практики відповідають принципам недискримінації.
Індекс не має використовуватися як каральний або публічно стигматизувальний інструмент. Його основна функція — допомогти інституціям побачити прогалини, визначити пріоритети та поступово впроваджувати зміни.
Оцінювання може включати такі блоки:
- наявність антидискримінаційних положень;
- наявність процедури розгляду скарг;
- захист персональних даних;
- доступність інформації про механізми звернення;
- навчання персоналу;
- інклюзивність комунікації;
- практика реагування на інциденти;
- партнерства з громадянським суспільством;
- регулярність перегляду політик;
- наявність механізмів зворотного зв’язку.
9.3.3. Робота з ОМС
Бюро підтримує ОМС у розробці та адаптації локальних політик, які відповідають принципам недискримінації та прав людини. Робота з ОМС має бути побудована не як конфронтація, а як професійна підтримка інституційної спроможності громад.
Можливі напрями роботи:
- аудит локальних нормативних актів на наявність дискримінаційних або ризикових формулювань;
- підготовка юридичних висновків;
- розробка антидискримінаційних положень для програм і статутних документів;
- консультації для посадових осіб;
- навчання щодо недискримінації та мови ворожнечі;
- підтримка комунікацій, які зменшують поляризацію;
- формування локальних партнерств із громадськими організаціями.
9.3.4. Освітні продукти і навчання
Бюро розробляє навчальні продукти для адміністрацій ЗВО, педагогів, студентського самоврядування, ОМС, правників, соціальних працівників, психологів і партнерських організацій.
Пріоритет має бути не на кількості тренінгів, а на якості, повторюваності та масштабованості. Тому базова модель передбачає поєднання:
- коротких навчальних модулів;
- онлайн-курсу;
- практичних кейсів;
- чек-листів;
- інструкцій для адміністрацій;
- супервізійних зустрічей;
- pre/post assessment;
- сертифікації там, де це доречно.
9.4. Очікувані результати до 2030 року
До 2030 року Бюро прагне забезпечити:
- щонайменше 50 ЗВО, які пройшли інституційний check-up або отримали пакет інструментів;
- щонайменше 25 ОМС, які отримали експертну підтримку щодо недискримінаційних політик;
- створення та тестування Індексу інституційної готовності для ЗВО й ОМС;
- підготовку юридично вивірених шаблонів політик і протоколів;
- запуск цифрового репозиторію практичних інструментів;
- підготовку навчальних модулів для адміністрацій, правників, педагогів і місцевих посадовців;
- формування мережі інституцій, готових впроваджувати практичні механізми рівності.
9.5. Індикатори
Основні індикатори напряму:
- кількість ЗВО та ОМС, які отримали підтримку;
- кількість інституцій, які адаптували або затвердили принаймні один інструмент;
- кількість проведених check-up оцінок;
- кількість підготовлених правових висновків щодо локальних актів;
- кількість посадових осіб, викладачів, студентів або представників адміністрацій, які пройшли навчання;
- зміна рівня знань учасників за pre/post assessment;
- кількість інституційних звернень або консультацій після навчання;
- кількість кейсів, у яких інституція застосувала розроблений механізм реагування.
10. Стратегічний напрям 3. Стійкість спільноти, безпечний доступ до підтримки і партнерські сервіси
10.1. Мета напряму
Посилити стійкість ЛГБТІК+ людей і спільнот через безпечний доступ до інформації, психосоціальної підтримки, цифрової безпеки, правової обізнаності, маршрутизації та партнерських сервісів, особливо для груп із підвищеною вразливістю.
10.2. Обґрунтування
Правовий захист працює ефективніше, коли людина має достатній рівень безпеки, інформації, довіри й підтримки. Людина, яка перебуває у стані травми, економічної залежності, цифрової небезпеки або соціальної ізоляції, може не мати ресурсу звертатися до суду, поліції, адміністрації, соціальної служби чи громадської організації. Тому програма має поєднувати правову допомогу з ширшим підходом до стійкості.
Водночас Бюро не має перетворюватися на універсального надавача всіх послуг. Його сильна роль — визначати бар’єри, створювати безпечну маршрутизацію, забезпечувати правозахисну якість, навчати партнерів і супроводжувати складні кейси. Там, де потрібна спеціалізована економічна, психологічна, медична або гуманітарна допомога, програма має спиратися на партнерські механізми.
10.3. Основні компоненти напряму
10.3.1. Психосоціальна маршрутизація і підтримка
Бюро створює безпечну модель психосоціальної маршрутизації для людей, які звертаються по правову або інформаційну допомогу і водночас потребують психологічної підтримки. Модель має включати первинну оцінку ризиків, інформовану згоду, захист даних, перелік перевірених фахівців, правила перенаправлення та протокол дій у кризових ситуаціях.
Пріоритетні групи:
- ЛГБТІК+ ветерани й військовослужбовці;
- партнери та партнерки військовослужбовців;
- ВПО;
- трансгендерні люди;
- молодь;
- люди, які зазнали дискримінації, насильства або мови ворожнечі;
- люди, які мають досвід втрати, переміщення або ізоляції.
10.3.2. Цифрова безпека і захист від онлайн-ризиків
Онлайн-простір є важливим каналом підтримки, але також джерелом ризиків: doxxing, outing, harassment, погрози, фішинг, небезпечне зберігання документів, витік персональних даних, атаки на сторінки організацій і активістів.
Програма включатиме:
- навчальні модулі з цифрової безпеки;
- консультації для активістів, отримувачів допомоги та партнерів;
- базові інструкції з безпечного зберігання документів;
- протокол реагування на онлайн-погрози;
- правила безпечної комунікації з людьми, які звертаються по допомогу;
- інтеграцію цифрової безпеки в усі компоненти програми.
10.3.3. Партнерська економічна та соціальна інтеграція
Економічна вразливість посилює залежність, знижує здатність захищати свої права і може змушувати людей залишатися в небезпечних середовищах. Водночас Бюро не повинно брати на себе повну відповідальність за програми працевлаштування або підприємництва, якщо це не є його основною експертизою.
Оптимальна модель — партнерська. Бюро може забезпечувати:
- аналіз бар’єрів доступу ЛГБТІК+ людей до програм зайнятості й підприємництва;
- інклюзивні критерії для партнерських програм;
- навчання роботодавців і надавачів послуг щодо недискримінації;
- маршрутизацію учасників до перевірених програм;
- правовий супровід випадків дискримінації у працевлаштуванні;
- збір доказів щодо бар’єрів доступу до ринку праці;
- підтримку комунікації з інклюзивними роботодавцями.
10.3.4. Правова обізнаність і доступна інформація
ЛГБТІК+ люди мають отримувати зрозумілу, актуальну і безпечну інформацію про свої права, доступні механізми захисту, кризові дії, підготовку документів, звернення до інституцій, реагування на дискримінацію, мову ворожнечі та цифрові ризики.
Бюро розробляє:
- короткі гайди;
- FAQ-сторінки;
- інструкції для кризових ситуацій;
- правові пояснення простою мовою;
- матеріали для партнерських організацій;
- безпечні онлайн-форми звернення;
- сторінки на сайті з внутрішньою маршрутизацією.
10.4. Очікувані результати до 2030 року
До 2030 року Бюро прагне забезпечити:
- функціонування безпечної системи маршрутизації до правової, психосоціальної, цифрової та партнерської підтримки;
- створення протоколу психосоціального перенаправлення;
- навчальні продукти з цифрової безпеки;
- партнерську карту сервісів для ЛГБТІК+ людей у вразливих ситуаціях;
- підвищення правової обізнаності спільноти;
- інтеграцію принципів safeguarding і захисту даних у всі сервіси.
10.5. Індикатори
Основні індикатори напряму:
- кількість людей, які отримали маршрутизаційну підтримку;
- кількість перенаправлень до партнерських сервісів;
- частка перенаправлень із підтвердженим результатом;
- кількість фахівців у партнерській мережі;
- кількість підготовлених інформаційних матеріалів;
- кількість переглядів і завантажень матеріалів;
- кількість консультацій із цифрової безпеки;
- кількість кейсів, де було застосовано протокол безпечної комунікації або захисту даних.
11. Наскрізна система 1. Докази, моніторинг, дослідження і M&E
11.1. Мета системи
Створити сталу доказову інфраструктуру, яка дозволяє Бюро документувати бар’єри, аналізувати ризики, оцінювати інституційну відповідь, підтримувати адвокацію, коригувати програму і демонструвати результати донорам, партнерам та стейкхолдерам.
11.2. Підхід до доказів
Доказова робота Бюро має уникати двох крайнощів: з одного боку, надмірно загальних тверджень без емпіричної основи; з іншого — небезпечного накопичення чутливих даних без чіткої мети, згоди, захисту і плану використання.
Доказова система має спиратися на принцип мінімізації даних. Бюро збирає лише ті дані, які потрібні для правового супроводу, аналітики, маршрутизації, M&E або адвокації. Персональні дані не мають використовуватися для публічної комунікації без окремої згоди, а чутливі кейси мають бути анонімізовані або узагальнені.
11.3. Основні компоненти системи
11.3.1. Baseline-дослідження
Бюро проводить базове дослідження щодо досвіду ЛГБТІК+ людей в Україні, яких зачіпають дискримінація, мова ворожнечі, правова невизначеність і бар’єри доступу до реагування. Дослідження має зосереджуватися не лише на фактах зіткнення з порушеннями, а й на шкоді, бар’єрах звернення, довірі до інституцій, прийнятних формах підтримки і ризиках повторної шкоди.
Ключові модулі дослідження:
- досвід дискримінації, мови ворожнечі, harassment або насильства;
- вплив на психологічний стан, безпеку, доступ до послуг і участь;
- бар’єри звернення по допомогу;
- довіра до поліції, судів, ОМС, ЗВО, соціальних служб і громадських організацій;
- потреби у правовій, психосоціальній, цифровій та інформаційній підтримці;
- прийнятні й безпечні механізми реагування;
- специфічний досвід ВПО, ветеранів, молоді, трансгендерних людей і людей з малих громад.
11.3.2. Моніторинг hate speech-related risks
Бюро створює систему моніторингу публічного дискурсу щодо ЛГБТІК+ людей, яка фіксує не лише сам контент, а й ризики, контекст, потенційну шкоду та інституційну відповідь. Моніторинг має бути методологічно обережним: корпус спостереження не дорівнює поширеності явища в суспільстві, а фіксація патернів не є юридичною кваліфікацією незаконності конкретного висловлювання.
Моніторинг має включати:
- категоризацію наративів;
- оцінку рівня ризику;
- фіксацію платформи, формату, дати та контексту;
- мінімізацію відтворення шкідливого контенту;
- архівування джерел там, де це безпечно і доречно;
- аналіз інституційної або публічної відповіді;
- підготовку узагальнених аналітичних продуктів.
11.3.3. Система M&E
M&E має оцінювати не лише кількість активностей, а й зміни, до яких вони призводять. Програма використовує чотири рівні показників:
- Outputs — що було створено або проведено: консультації, шаблони, тренінги, звіти, протоколи, дослідження.
- Outcomes — що змінилося для людей, інституцій або партнерів: отримано підтримку, ухвалено політику, застосовано протокол, змінено підхід, покращено знання.
- Influence indicators — як результати програми використовуються іншими: посилання у документах, запити від інституцій, використання рекомендацій, участь у консультаціях.
- Learning indicators — що програма дізналася і як змінила свою роботу: оновлення SOP, корекція ризиків, зміна інструментів, покращення маршрутизації.
11.4. Очікувані результати до 2030 року
До 2030 року Бюро прагне забезпечити:
- створення безпечної системи збору й аналізу даних;
- проведення щонайменше двох хвиль baseline або follow-up дослідження;
- регулярний моніторинг hate speech-related risks;
- щорічні аналітичні огляди;
- внутрішню M&E-матрицю для всіх стратегічних напрямів;
- використання даних програми у правових позиціях, адвокації, навчанні й комунікації.
12. Наскрізна система 2. Комунікація, міжнародна адвокація, безпека даних і safeguarding
12.1. Мета системи
Забезпечити безпечну, доказову й стратегічну комунікацію програми, яка підтримує права ЛГБТІК+ людей, не відтворює шкоду, посилює довіру до Бюро, допомагає стейкхолдерам розуміти складні теми та інтегрує український досвід у міжнародний діалог.
12.2. Стратегічна комунікація
Комунікація Бюро має уникати реактивності, надмірної поляризації та відтворення ворожих наративів. Її завдання — пояснювати, а не лише спростовувати; показувати людський вимір, а не лише юридичні аргументи; говорити про права ЛГБТІК+ як про частину демократичної стійкості, а не як про вузьку групову вимогу.
Ключові повідомлення програми:
- права ЛГБТІК+ людей є частиною прав людини, верховенства права та європейської інтеграції України;
- правове визнання партнерств і захист сімей зменшують вразливість у кризових ситуаціях;
- недискримінація в освіті, місцевому врядуванні та доступі до послуг є практичним питанням безпеки, гідності та якості інституцій;
- мова ворожнечі потребує обережної, пропорційної та доказової відповіді;
- ЛГБТІК+ люди є частиною українського суспільства, оборони, волонтерства, відновлення та демократичного розвитку.
12.3. Робота з наративами
Замість «антифейкової» моделі, яка часто змушує постійно повторювати шкідливі твердження, програма використовує підхід до контр- і альтернативних наративів.
Це означає, що Бюро:
- аналізує основні маніпулятивні рамки;
- готує пояснювальні матеріали без надмірного відтворення шкідливого контенту;
- розробляє повідомлення для різних аудиторій;
- створює матеріали для медіа, партнерів, ОМС, ЗВО і міжнародних стейкхолдерів;
- використовує людські історії лише за умов безпеки, згоди та контролю людини над власною історією;
- підтримує принципи гідності, точності та мінімізації ризиків.
12.4. Міжнародна адвокація
Міжнародна адвокація програми має поєднувати регулярне інформування партнерів, участь у консультаціях, підготовку аналітичних матеріалів англійською мовою, внесок у міжнародні обговорення щодо прав ЛГБТІК+ в Україні та комунікацію результатів програми.
Ключові аудиторії:
- інституції Європейського Союзу;
- Рада Європи та її офіс в Україні;
- дипломатичні представництва;
- міжнародні правозахисні організації;
- донори;
- міжнародні ЛГБТІК+ мережі;
- медіа й дослідники;
- українські державні інституції, які взаємодіють із міжнародними партнерами.
Міжнародна адвокація має показувати не лише проблеми, а й рішення: моделі реагування, інституційні інструменти, дослідження, кейси без розкриття персональних даних, навчальні продукти, партнерства та рекомендації.
12.5. Захист даних і safeguarding
Усі компоненти програми мають відповідати мінімальним стандартам захисту персональних даних і safeguarding. Це особливо важливо через роботу з ЛГБТІК+ людьми, які можуть бути в ситуації підвищеного ризику через outing, насильство, дискримінацію, правову невизначеність або цифрові атаки.
Програма має передбачати:
- політику захисту персональних даних;
- правила отримання інформованої згоди;
- мінімізацію збору чутливих даних;
- контроль доступу до кейсів;
- безпечне зберігання документів;
- процедуру реагування на витік даних;
- правила використання історій людей;
- протокол перенаправлення в кризових ситуаціях;
- кодекс поведінки для команди, консультантів і волонтерів;
- правила роботи з дітьми, молоддю та людьми у вразливих ситуаціях, якщо такі групи охоплюються активностями.
13. Фазовість реалізації
13.1. Фаза 1: Запуск, методологія і пілотування — 2026 рік
У 2026 році програма зосереджується на створенні базових систем, пілотуванні ключових інструментів і формуванні мінімальної операційної інфраструктури.
Пріоритети фази:
- запуск Кризового юридичного хабу;
- створення SOP для правового супроводу, маршрутизації, захисту даних і safeguarding;
- формування первинної мережі адвокатів, нотаріусів, психологів і партнерських організацій;
- пілотна підтримка перших 20–30 кейсів;
- розробка базових матеріалів правової готовності для ЛГБТІК+ сімей;
- підготовка методології baseline-дослідження;
- запуск MVP-моніторингу hate speech-related risks;
- розробка першої версії Індексу інституційної готовності;
- пілот із 3–5 ЗВО та 3–5 ОМС;
- створення M&E-матриці;
- підготовка комунікаційної рамки і сторінок сайту.
Результат фази: Бюро має працюючу мінімальну інфраструктуру програми, протестовані інструменти, первинні кейси, партнерську карту і доказову основу для масштабування.
13.2. Фаза 2: Масштабування і партнерська інтеграція — 2027–2028 роки
У 2027–2028 роках програма переходить від пілотів до системного масштабування.
Пріоритети фази:
- розширення правового хабу;
- збільшення кількості кейсів правового супроводу;
- проведення baseline-дослідження і публікація звіту;
- розширення моніторингу публічного дискурсу;
- запуск навчальних продуктів для правників, ЗВО, ОМС і партнерів;
- масштабування роботи з ОМС і ЗВО;
- запуск цифрового репозиторію інституційних інструментів;
- підготовка щорічних аналітичних звітів;
- регулярні policy briefs для парламенту, міністерств, міжнародних партнерів і громадянського суспільства;
- посилення міжнародної адвокації;
- формування стабільної партнерської мережі.
Результат фази: програма переходить від експериментального рівня до впізнаваної національної моделі, яку можуть використовувати інституції та партнери.
13.3. Фаза 3: Інституціоналізація, оцінка впливу і сталість — 2029–2030 роки
У 2029–2030 роках програма зосереджується на закріпленні результатів, оцінці впливу, оновленні інструментів і підготовці стратегії після 2030 року.
Пріоритети фази:
- оцінка результатів усіх стратегічних напрямів;
- друга хвиля дослідження або follow-up оцінка;
- оновлення Індексу інституційної готовності;
- аналіз використання правових і policy-рекомендацій;
- документування успішних інституційних практик;
- підготовка підсумкового звіту за 2026–2030 роки;
- передача інструментів партнерам;
- формування фінансової та партнерської моделі сталості;
- розробка стратегічної рамки на наступний період.
Результат фази: Бюро має підтверджену доказами модель роботи, портфель інструментів, партнерську мережу, репутацію експертного центру і основу для наступного стратегічного циклу.
14. Очікувані результати програми до 2030 року
До 2030 року програма має забезпечити такі результати.
На рівні людей і спільноти:
- ЛГБТІК+ люди та їхні сім’ї мають доступ до більш якісної правової, інформаційної та маршрутизаційної підтримки;
- зростає правова обізнаність щодо механізмів захисту;
- частина кризових сімейних кейсів отримує практичне правове вирішення або належну маршрутизацію;
- люди у вразливих ситуаціях мають безпечніші канали звернення по допомогу;
- зменшується ризик повторної шкоди під час звернення до громадських або партнерських сервісів.
На рівні інституцій:
- щонайменше 50 ЗВО отримують інструменти для впровадження недискримінаційних процедур;
- щонайменше 25 ОМС отримують експертну підтримку щодо локальних політик і практик;
- створено й протестовано Індекс інституційної готовності;
- підготовлено пакет шаблонів, протоколів і навчальних матеріалів;
- частина інституцій впроваджує або адаптує механізми реагування.
На рівні права і policy:
- Бюро регулярно готує правові позиції, аналітичні записки і policy-рекомендації;
- результати програми використовуються в адвокації цивільних партнерств, недискримінації, реагування на мову ворожнечі та доступу до правосуддя;
- створено доказову базу щодо правових і інституційних бар’єрів;
- посилюється участь Бюро в національних і міжнародних консультаціях.
На рівні публічного дискурсу:
- функціонує система моніторингу hate speech-related risks;
- публікуються аналітичні матеріали без відтворення шкідливого контенту;
- розроблено контр- і альтернативні наративи для ключових аудиторій;
- Бюро формує впізнаваний експертний голос із питань ЛГБТІК+ прав, мови ворожнечі, недискримінації та європейської інтеграції.
На рівні організаційної спроможності:
- Бюро має операційні SOP, M&E-систему, політики захисту даних і safeguarding;
- сформовано мережу правників, нотаріусів, психологів, дослідників, тренерів і партнерських організацій;
- організація має портфель продуктів, які можна масштабувати через донорські програми, партнерства і сайт;
- посилюється фінансова диверсифікація та інституційна сталість.
15. Матриця результатів
| Рівень | Очікуваний результат | Приклади індикаторів |
|---|---|---|
| Impact | Посилення правового та інституційного захисту ЛГБТІК+ людей у контексті війни, відновлення та європейської інтеграції | Використання рекомендацій Бюро у policy-процесах; кількість інституцій, які впровадили інструменти; покращення доступу до підтримки |
| Outcome 1 | ЛГБТІК+ люди і сім’ї мають доступ до якіснішої правової підтримки | Кількість супроводжених кейсів; частка кейсів із документованим результатом; кількість підготовлених документів |
| Outcome 2 | ОМС і ЗВО мають практичні механізми недискримінації | Кількість інституцій, які пройшли check-up; кількість адаптованих політик; кількість навчених посадових осіб |
| Outcome 3 | Адвокація ґрунтується на доказах і безпечній роботі з даними | Кількість досліджень; регулярність моніторингу; кількість policy-продуктів; кількість зовнішніх використань рекомендацій |
| Outcome 4 | Комунікація щодо ЛГБТІК+ тем є більш доказовою, безпечною і стратегічною | Кількість пояснювальних матеріалів; охоплення; цитування; використання матеріалів партнерами |
| Output | Створені інструменти, навчальні продукти, SOP, шаблони, звіти, мережі | Кількість продуктів, консультацій, тренінгів, партнерів, публікацій |
16. Основні стейкхолдери
Програма передбачає роботу з кількома групами стейкхолдерів.
ЛГБТІК+ люди і спільноти: отримувачі правової, інформаційної, психосоціальної, цифрової та маршрутизаційної підтримки; учасники досліджень; співтворці безпечних механізмів реагування.
ЛГБТІК+ і правозахисні організації: партнери в адвокації, маршрутизації, зборі даних, навчанні, підтримці кейсів і комунікації.
Органи місцевого самоврядування: партнери в розробці локальних політик, антидискримінаційних положень, механізмів реагування і комунікацій.
Заклади освіти: партнери у впровадженні протоколів реагування, навчальних продуктів, політик недискримінації та безпечного освітнього середовища.
Правнича спільнота: адвокати, юристи, нотаріуси, правозахисники та юридичні клініки, які можуть підтримувати кейси, розвивати практику і поширювати стандарти.
Психологи, соціальні працівники і надавачі послуг: партнери в безпечній маршрутизації, підтримці людей у кризових ситуаціях і розвитку чутливих сервісів.
Державні інституції: парламент, міністерства, Офіс Омбудсмана, правоохоронні органи, освітні та соціальні інституції, які можуть використовувати рекомендації, дані й інструменти програми.
Міжнародні партнери: ЄС, Рада Європи, дипломатичні представництва, міжнародні правозахисні організації, донори та мережі, які можуть підтримувати програму, використовувати її дані й посилювати адвокаційний ефект.
Медіа, дослідники і експертне середовище: аудиторії для доказових матеріалів, коментарів, пояснень і публічної адвокації.
17. Управління програмою
Для реалізації програми потрібна компактна, але спроможна команда, яка поєднує управлінську, правову, аналітичну, комунікаційну і M&E-компетентність.
Базова команда може включати:
- керівника програми;
- юриста-аналітика або координатора правового напряму;
- менеджера з адвокації та партнерств;
- M&E / research-спеціаліста;
- адміністративну або фінансову підтримку;
- залучених консультантів за напрямами: право, дослідження, психологія, цифрова безпека, комунікація, навчання, фасилітація, переклад, дизайн і веброзробка.
З огляду на широту програми, важливо розрізняти три рівні реалізації:
- Core functions — те, що Бюро має робити власною командою: стратегія, правова якість, M&E, аналітика, адвокація, стандарти безпеки, ключові партнерства.
- Specialised functions — те, що виконується консультантами: психологічна супервізія, окремі правові експертизи, дослідження, навчальні модулі, цифрова безпека.
- Partner-delivered functions — те, що краще реалізовувати через партнерів: економічні програми, частина психосоціальних сервісів, регіональні заходи, спеціалізована допомога.
Такий підхід зменшує операційне навантаження, підвищує якість і дозволяє Бюро зосередитися на своїй стратегічній ролі.
18. Ризики і стратегії мінімізації
| Ризик | Ймовірний вплив | Стратегія мінімізації |
|---|---|---|
| Політична затримка або блокування законодавчих змін щодо партнерств | Обмежений прогрес у правовому визнанні сімей | Диверсифікація адвокації: правова готовність сімей, стратегічні кейси, policy briefs, робота з міжнародними стандартами, підтримка підзаконних і практичних рішень |
| Опір ОМС або ЗВО темі ЛГБТІК+ | Низька готовність до співпраці | Soft advocacy: мова безпеки, гідності, недискримінації, юридичної визначеності, якості процедур і захисту всіх учасників освітнього або громадського середовища |
| Використання програми в анти-ЛГБТІК+ кампаніях | Репутаційні ризики, атаки, дезінформація | Комунікаційний протокол, попередня оцінка ризиків, єдина лінія повідомлень, мінімізація чутливих деталей, безпечна публічна мова |
| Витік або неналежне використання чутливих даних | Шкода для людей, втрата довіри, юридичні ризики | Політика захисту даних, мінімізація збору, контроль доступу, інформована згода, шифрування, протокол реагування на інциденти |
| Вигорання команди | Зниження якості, плинність персоналу, ризики для кейсів | Супервізія, реалістичне планування навантаження, розподіл ролей, психологічна підтримка команди, резерв консультантів |
| Надмірне розширення програми | Втрата якості, розмиття фокусу, донорська недовіра | Фазовість, пріоритизація core functions, партнерська модель, щорічний перегляд плану |
| Недостатня якість партнерських сервісів | Ризик повторної шкоди для отримувачів підтримки | Перевірка партнерів, мінімальні стандарти, меморандуми, механізм зворотного зв’язку, можливість припинення перенаправлення |
| Безпекові ризики через війну | Переривання активностей, ризики для учасників | Онлайн-формати, безпечна маршрутизація, гнучке планування, кризові протоколи, резервні канали комунікації |
| Донорська залежність | Несталість після завершення грантів | Диверсифікація фінансування, власні цифрові продукти, партнерські внески, регулярні донати, інституційна підтримка |
19. Бюджетна логіка
Бюджет програми має формуватися не як сума активностей, а як інвестиція у сталу інфраструктуру правового захисту, доказової адвокації та інституційної спроможності.
Основні бюджетні блоки:
Персонал і управління програмою. Забезпечують стратегічну координацію, правову якість, M&E, партнерства, комунікацію, фінансовий контроль і сталість.
Правова допомога і супровід кейсів. Включає роботу юристів, адвокатів, нотаріусів, підготовку документів, юридичні висновки, стратегічні кейси та підтримку отримувачів допомоги.
Дослідження, моніторинг і M&E. Включає baseline-дослідження, моніторинг hate speech-related risks, аналіз даних, інструменти M&E, захист даних і підготовку звітів.
Інституційні інструменти і навчання. Включає розробку шаблонів, протоколів, онлайн-курсів, тренінгів, чек-листів, Індексу інституційної готовності та репозиторію практик.
Психосоціальна, цифрова і партнерська маршрутизація. Включає супервізію, консультації, цифрову безпеку, партнерську карту і безпечне перенаправлення.
Комунікація і міжнародна адвокація. Включає аналітичні матеріали, переклад, дизайн, сайт, публічні продукти, міжнародні брифінги, події та роботу з медіа.
Адміністративні та непрямі витрати. Включають операційні витрати, аудит, бухгалтерію, обладнання, програмне забезпечення, безпечні цифрові інструменти та організаційну інфраструктуру.
Бюджетна структура має відображати баланс між якістю експертизи, прямою підтримкою людей, доказовою роботою, інституційним впливом і сталістю. Для донорських подань доцільно готувати окремі бюджетні сценарії: мінімальний, середній і повний.
20. Сценарії реалізації
20.1. Мінімальний сценарій
Мінімальний сценарій передбачає запуск основної інфраструктури: правовий хаб, базові SOP, пілотні кейси, первинний моніторинг, перші шаблони для ЗВО/ОМС, базова комунікація і M&E. Цей сценарій придатний для першого року або обмеженого фінансування.
20.2. Середній сценарій
Середній сценарій передбачає повноцінну реалізацію трьох стратегічних напрямів із поступовим масштабуванням: більше кейсів, baseline-дослідження, пілоти в кількох регіонах, навчальні продукти, регулярні policy briefs, партнерська мережа і міжнародна адвокація.
20.3. Повний сценарій
Повний сценарій передбачає національне масштабування програми: роботу з десятками ОМС і ЗВО, розвинену мережу правників, повний цикл досліджень, регулярний моніторинг, щорічні звіти, цифровий репозиторій, масштабовані навчальні продукти і стабільну міжнародну присутність.
21. Сталість програми
Сталість програми забезпечується через поєднання інституційної, фінансової, методологічної та партнерської сталості.
Інституційна сталість означає, що Бюро створює не лише активності, а процедури, стандарти, бази знань, шаблони, інструменти і партнерства, які залишаються після завершення окремих грантів.
Фінансова сталість передбачає диверсифікацію джерел фінансування: міжнародні гранти, інституційна підтримка, партнерські проєкти, донати, pro bono внески, Google Ads Grant або інші цифрові ресурси, цільові кампанії та співфінансування окремих продуктів.
Методологічна сталість означає, що всі дослідження, моніторинги, індекси й навчальні продукти мають бути відтворюваними, оновлюваними і достатньо прозорими для партнерів.
Партнерська сталість передбачає, що Бюро не тримає всю систему на собі, а створює мережу правників, психологів, ОМС, ЗВО, організацій, експертів і міжнародних партнерів.
Комунікаційна сталість означає, що результати програми регулярно публікуються, пояснюються, адаптуються для різних аудиторій і використовуються для довгострокового зміцнення довіри.
22. Висновок
Стратегічна програма ГО «Бюро “Ми — є!”» на 2026–2030 роки пропонує цілісну відповідь на правову, інституційну та соціальну нерівність, з якою стикаються ЛГБТІК+ люди в Україні. Її сила полягає в поєднанні індивідуального захисту, інституційної імплементації, доказової аналітики, безпечної комунікації та міжнародної адвокації.
Програма не обіцяє швидкого або лінійного вирішення структурних проблем. Натомість вона пропонує реалістичну архітектуру змін: підтримувати людей у конкретних ситуаціях, перетворювати досвід на докази, допомагати інституціям впроваджувати практичні механізми, формувати правові та policy-рекомендації, зменшувати ризики мови ворожнечі та посилювати участь ЛГБТІК+ людей у демократичному розвитку України.
До 2030 року Бюро має можливість закріпити за собою роль професійного національного центру правової, аналітичної та інституційної експертизи з питань прав ЛГБТІК+. Саме така роль є найбільш стратегічною для організації: вона дозволяє не розпорошуватися на всі можливі сервіси, а будувати довгостроковий вплив у сфері прав людини, недискримінації, доступу до правосуддя та європейської інтеграції.