Довіра до методології

Що можна і чого не можна робити з цими даними

Сторінка пояснює публічну частину методології Бюро: як ми фіксуємо, кодуємо і безпечно публікуємо агреговані індикатори мови ворожнечі щодо ЛГБТІК+ людей.

Підготовлено

Команда Бюро «Ми — є!». Оновлено 25 червня 2026 року після аудиту trust-шару публічних матеріалів.

Джерело даних

Публічна сторінка описує лише агреговані й верифіковані дані. URL, назви видань, персональні дані та внутрішні нотатки не публікуються.

Межа відповідальності

Кодування є дослідницькою класифікацією, а не правовою кваліфікацією, судовим висновком або закликом до цензури.

Що і навіщо фіксуємо

Моніторинг охоплює публічний контент українських онлайн-медіа, соціальних мереж та інституційних джерел, який містить ознаки мови ворожнечі або дезінформації щодо ЛГБТІК+ людей.

Мета — не правова кваліфікація і не цензура, а систематична документація для правозахисної адвокації, звітності та наукових досліджень. Кожен запис є аналітичною одиницею з визначеним рівнем ризику та наративним кодом.

Як організований процес

Від збору матеріалу до публікації агрегованих даних — чотири послідовні кроки з незалежною верифікацією на кожному етапі.

Крок 1
Збір

Автоматизований скрапер щодня збирає матеріали з визначених джерел. Нові записи потрапляють до внутрішньої черги.

Крок 2
Кодування

Аналітик класифікує запис: тип мови ворожнечі, рівень ризику, наратив, платформа. Нейтральний витяг без прямих цитат.

Крок 3
Верифікація

Незалежний верифікатор перевіряє кодування. При розбіжностях — повернення на доопрацювання або колегіальне рішення.

Крок 4
Публікація

Верифіковані записи агрегуються та публікуються у форматі знеособленої статистики на публічному дашборді.

Що публікується, а що залишається у внутрішній базі

Принцип мінімізації повторної шкоди: публічно доступні лише агреговані дані без ідентифікації конкретних матеріалів.

Публічно доступно

  • Загальна кількість задокументованих матеріалів
  • Розподіл за рівнями ризику (0–4)
  • Розподіл за наративами та типами платформ
  • Динаміка за місяцями
  • Дата останнього оновлення

У внутрішній базі зберігаються URL конкретних матеріалів, назви видань і каналів, архівні копії та внутрішні нотатки аналітиків — ці дані публічно не розкриваються.

Відповідність міжнародним стандартам

Методологія узгоджена з підходом Ради Європи та ООН до протидії мові ворожнечі. Коди й рівні ризику співвідносяться з чинними стандартами — це робить дані придатними для правозахисної звітності та діалогу з європейськими інституціями.

Орієнтири

  • Рада Європи — Рекомендація CM/Rec(2022)16 про протидію мові ворожнечі та Загальнополітична рекомендація ECRI № 15.
  • ООН — Рабатський план дій (шестифакторний поріг оцінки) і Стратегія та План дій ООН щодо мови ворожнечі.
  • ЮНЕСКО — настанови щодо протидії мові ворожнечі через освіту.

Рекомендація Ради Європи розрізняє мову ворожнечі за рівнем реакції: найтяжчі прояви належать до площини кримінального права; проміжні — цивільного чи адміністративного; образливі, але законні висловлювання — до неправових заходів (освіта, контрмовлення). Наша шкала ризику (0–4) індикативно співвідноситься з цими рівнями:

Рівень ризику → рівень реакції (індикативно)

  • 4 — заклик до насильства: найвищий рівень, площина кримінально-правової оцінки.
  • 3 — мова ворожнечі: кримінальний або цивільно-адміністративний рівень — залежно від контексту.
  • 2 — дискримінаційний наратив: цивільно-адміністративний рівень або неправові заходи.
  • 1 — стереотипізація: законне, але шкідливе — освіта та контрмовлення.
  • 0 — нейтральне згадування: поза межами мови ворожнечі.

Це зіставлення — аналітична орієнтація для пропорційного реагування, а не правова кваліфікація. Чи досягає конкретне висловлювання кримінального порогу, визначає виключно компетентний орган з урахуванням контексту, статусу мовця, охоплення та ймовірності шкоди (фактори Рабатського плану).

Межі інтерпретації

Дані моніторингу вимагають обережного прочитання. Ось чим вони не є:

  • Не репрезентативна вибірка. Панель відображає джерела, що перебувають під систематичним спостереженням, — не весь медіапростір України.
  • Не правова кваліфікація. Кодування — аналітична класифікація для дослідницьких цілей. Жоден запис не є юридичним висновком.
  • Не вимірювання поширеності. Зростання кількості записів може свідчити як про реальне збільшення контенту, так і про розширення панелі джерел.
  • Не атрибуція намірів. Методологія фіксує механізми фреймування, але не приписує авторам свідомих намірів.
Кодування є аналітичною класифікацією для дослідницьких та правозахисних цілей. Жоден запис не є юридичним висновком і не може використовуватися як самостійна підстава для правових дій.

Повна методологія — за запитом

Кодбук з операційними визначеннями надається партнерам, дослідникам та журналістам безоплатно. Вкажіть організацію та мету використання.

Написати запит

Матеріал підготовлено для партнерів, дослідників, журналістів та організацій, що працюють у сферах правозахисту, моніторингу медіа та документування дискримінації. Бюро «Ми — є!» відкрите до партнерства та методологічної співпраці.