Дякуємо, що ви з нами!
Виклики, що стоять перед ЛГБТ-спільнотами в Україні у контексті дискримінації і злочинів, вмотивованих нетерпимістю
Дізнайтеся, які виклики стоять перед ЛГБТ-спільнотами в Україні у контексті дискримінації і злочинів, вмотивованих нетерпимістю та які кроки має зробити держава для захисту вразливих спільнот для подолання ненависті щодо інакшості
Карта статті
Резюме статті
Проблеми та виклики українського суспільства
Перед українським суспільством чи не щодня постає чимало проблем і викликів. Деякі з них вирішуються еволюційно і держава лише констатує певні відносини у законодавчому полі, ухвалюючи відповідні рішення. Інші потребують втручання тут і зараз, адже саме держава є тим інститутом, який покликаний працювати над створенням належних умов для життя і розвитку кожного і кожної, хто є частиною суспільства.
Попри існування ключового виклику, пов’язаного із протистоянням імперським і людожерським намірам північної сусідки, українське громадянське суспільство продовжує працювати над вирішенням проблем, які є певною мірою совєцькою спадщиною.Однією із них є забезпечення реальної рівності перед законом всіх людей, незалежно від їх раси, національності, мови, релігії, майнового стану, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності та інших ознак.
Стратегія подолання дискримінації: об'єднання суспільства
Після ухвалення Україною рішення про її європейський поступ Урядом був ухвалений План заходів із реалізації Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої своєю чергою Указом Президента України.І саме ці документи зацементували визнання державою існуючих проблем у сфері протидії дискримінації і злочинам ненависті та потребу у їх вирішенні.Обидва документи, як в них зазначено, спрямовані на належне виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань, утвердження та забезпечення прав і свобод людини, створення дієвого механізму захисту в Україні прав і свобод людини, вирішення системних проблем у зазначеній сфері. Більш того, стратегія спрямована на об'єднання суспільства довкола розуміння цінності прав і свобод людини, які захищаються на основі принципів рівності та недискримінації.
Злочини на ґрунті ненависті: міжнародне визначення
Загальноприйняте визначення злочинів на ґрунті ненависті як злочинних діянь, викликаних упередженим ставленням до певних груп людей, було сформульоване у рішенні Ради Міністрів ОБСЄ “Боротьба зі злочинами на ґрунті ненависті” від 02.12.2009 №9/09. Як вбачається зі вказаного визначення, обов’язковою ознакою злочину на ґрунті ненависті є упереджене ставлення його суб’єкта до потерпілої особи через певні ознаки останньої, що, своєю чергою, в широкому сенсі можна визначити як упереджені негативні переконання, нетерпимість або ненависть до певної групи осіб. Таку групу (до якої належить потерпіла особа) об’єднують певні спільні риси (ознаки), які є незмінними чи фундаментальними, в тому числі расова або національна приналежність, мова, релігія, громадянство, сексуальна орієнтація, інвалідність чи інші ознаки. Такі ознаки можуть бути як дійсними, так і припускатися правопорушником. В контексті кримінального права йдеться про наявність мотиву упередження (нетерпимості), який є однією з юридичних ознак змісту суб’єктивної сторони злочину (внутрішньої сторони злочину, яка відображає ставлення до суспільно небезпечного діяння, яке особа вчиняє, і до його наслідків).
Законопроєкт №5488: або 3 роки бездіяльності влади
На вирішення цих викликів спрямований проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації» від 13.05.2021 №5488 (далі – Законопроєкт 5488).Законопроєкт 5488 пропонує декілька ключових змін.
По-перше, включити до Кримінального кодексу України (далі – КК України) поняття нетерпимості, під якою розуміється відкрите, упереджене, негативне ставлення стосовно категорії осіб, відмінних за такими ознаками, як раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, статева приналежність, вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, громадянство, сімейний і майновий стан, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, місце проживання, мова, або іншими ознаками.
По-друге, нетерпимість вважатиметься обставиною, що обтяжує покарання при вчиненні окремих кримінальних правопорушень, передбачених КК України. Це статті 115 (умисне вбивство), 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження), 122 (Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження), 126 (побої і мордування), 127 (катування), 129 (погроза вбивством), 130 (умисне зараження особливо небезпечною інфекційною хворобою або її збудником), 161 (розпалювання ворожнечі та ненависті на ґрунті нетерпимості – назва в редакції Законопроєкту 5488) та 300 (ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію).
По-третє, пропонується зі статті 161 КК України виключити положення про дискримінацію. Водночас відповідальність за дискримінацію має бути встановлена Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП). Це дозволить не залишати поза увагою держави прояви дискримінації, при цьому зробивши вірогідність притягнення до відповідальності більш реальною, адже вирішення таких справ покладатиметься на Уповноваженого із захисту прав людини.
Спільноти вимагають належної реакції держави на прояви дискримінації і насильства проти ЛГБТ
Останнім часом ми є свідками відновлення цієї ганебної практики знаходити інакших і чинити щодо них насильницькі дії. Вбачається, що однією із причин може бути і відсутність належної реакції держави на такі прояви ненависті. Хоча доволі очевидним кроком, який би створив законодавчий фундамент для упередження злочинів ненависті і проявів дискримінації проти ЛГБТ, є ухвалення законопроєкту 5488. До цього і закликаємо парламентарів, незважаючи на можливі закиди у «не на часі». Адже закладати фундаментальні правила співжиття різних, але рівних, ніколи не зарано.