Нове рішення ЄСПЛ: Картер проти України Розслідування нападів на ґрунті гомофобії

Днями Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі Картер проти України (Karter v. Ukraine, no. 18179/17, 11 April 2024), в якій заявник посилався на порушення статей 3 і 14 Конвенції (заборона катування і дискримінації відповідно).
Суд встановив порушення процесуальної частини статті 3 Конвенції у поєднанні зі статтею 14 Конвенції щодо розслідування нападів на заявника, мотивованих його сексуальною орієнтацією.Нижче – декілька важливих висновків із цього рішення в очевидно неофіційному перекладі.

Картер проти України
  • 1

    Суд вважає, що обов'язок органів влади запобігати насильству на ґрунті ненависті […], а також розслідувати наявність можливого зв'язку між дискримінаційним мотивом та актом насильства може підпадати під процесуальний аспект статті 3 Конвенції, але також може розглядатися як частина зобов'язань держави за статтею 14 Конвенції щодо забезпечення основоположних цінностей, закріплених у статті 3, без дискримінації. […] (§ 77).

  • 2

    Тому при розслідуванні насильницьких інцидентів держава має вжити всіх розумних заходів для встановлення можливих дискримінаційних мотивів.Адже однакове ставлення до проявів насильства і жорстокості, які мають дискримінаційне підґрунтя, і випадків без таких ознак означало б ігнорувати суттєві особливості, які є вкрай руйнівними для основоположних прав (§ 76). 

  • 3

    Суд нагадав, що Європейська комісія проти расизму та нетерпимості вже критикувала Україну через відсутність чіткого визнання нападів на ґрунті нетерпимості за ознакою сексуальної орієнтації обтяжуючою обставиною у національному кримінальному законодавстві загалом, і за статтею 161 Кримінального кодексу зокрема […]. (§ 90) 

Підпишіться на Rainbow Digest, щоб отримувати актуальну інформацію про можливості для ЛГБТК-спільнот, новини зі світу технологій для професійного зростання, останні новини зі сфери прав людини


Дякуємо, що ви з нами!


Can't send form.

Please try again later.

  • 4

    Втім ця рекомендація не врахована, і справа є ілюстрацією того, як такі «білі плями» в українському кримінальному законодавстві спричиняють труднощі в ефективному розслідуванні нападів на ґрунті гомофобії (§ 90).

  • 5

    Суд вважає, що в ході досудового розслідування потрібно було вжити всіх розумних можливих заходів, щоб встановити можливість впливу гомофобного мотиву на насильницький напад на заявника.
    Важливо усвідомлювати, що без такого суворого підходу з боку правоохоронних органів злочини на ґрунті ненависті неминуче будуть розглядатися нарівні зі «звичайними» справами, які не мають такого підтексту. Викликана цим байдужість може вважатись рівносильною офіційній мовчазній згоді із злочинами на ґрунті ненависті або навіть потуранню (§ 91).

    Тож маємо вагомий і вмотивований аргумент від ЄСПЛ на користь перегляду існуючих підходів у розслідуванні інцидентів і злочинів, вмотивованих упередженням, і зокрема, гомофобією.

    І хоч рішення не набуло статусу остаточного, видається, що державі вже вчора потрібно було ухвалити законопроєкт 5488, який передбачає необхідні зміни до законодавства.