Ключове повідомлення

Шкода може залишатися невидимою для інституцій на шляху від пережитого досвіду до формального звернення.

Безпечна система реагування має дозволяти окремо зафіксувати подію, отримати підтримку й вирішити, чи переходити до формальної процедури — без вимоги самостійно визначати правову кваліфікацію події.

535

респондентів

75,0%

віком 16–24

* частка серед усіх 535 респондентів

19,6%

зверталися по допомогу

* частка серед 316 респондентів, які відповіли на відповідне питання

76,7%

готові або радше готові користуватися онлайн-формою

* частка серед 318 респондентів, які відповіли на відповідне питання

Про дослідження: мета і межі

Мета дослідження — описати досвід ЛГБТІК+ людей, пов’язаний із мовою ворожнечі та іншими ворожими висловлюваннями. Також досліджено зв’язок цього досвіду з відчуттям особистої безпеки, приховуванням, змінами повсякденної поведінки, прямими негативними інцидентами та зверненням по допомогу. Окремо розглянуто умови, за яких механізм повідомлення може бути прийнятним для потенційних користувачів.

Кількісний і якісний компоненти виконують різні аналітичні завдання, а не використовуються для взаємного “підтвердження”. Оскільки учасників опитування та інтерв’ю залучали окремо, дані двох компонентів не можна поєднувати на рівні окремих людей.

Шість висновків дослідження

Нижче — висновки в редакції звіту, разом із базами, від яких розраховано кожен показник. Кожен відсоток стосується кількості респондентів, які відповіли на відповідне запитання, а не всієї вибірки.

Висновок 1

Ворожість має значення і без особистого спрямування

Серед 440 респондентів, які відповіли на запитання про досвід за попередні 12 місяців, 93,9% повідомили про принаймні одну форму контакту з ворожими висловлюваннями щодо ЛГБТІК+ людей. Найбільша окрема група — 50,9% — повідомила лише про ворожість щодо спільноти загалом; 43,0% належали до групи з особисто спрямованою ворожістю. Цей високий показник слід інтерпретувати з урахуванням добровільного самовідбору та критеріїв включення до дослідження; він не є оцінкою поширеності серед усіх ЛГБТІК+ людей в Україні.

Негативні психологічні та поведінкові показники фіксувалися в обох групах. За описовими даними, про зміну поведінки часто або іноді повідомили 70,0% респондентів з особисто спрямованою ворожістю і 58,3% тих, хто повідомив лише про ворожість щодо спільноти. Сильний або дуже сильний емоційний вплив — 40,1% і 22,0% відповідно. Це не встановлює причинності й не є парним тестом між двома групами.

Висновок 2

Безпека формується не лише через видимі інциденти

Серед 486 респондентів 68,3% одним із середовищ, де їм доводиться приховувати себе*, назвали родину; 53,1% — заклад освіти; 50,4% — медичні або соціальні послуги; 48,6% — державні або місцеві інституції. Лише 6,4% зазначили, що їм майже ніде не доводиться приховувати себе.

*не розкривати або приховувати свою сексуальну чи гендерну ідентичність, пов’язані з нею характеристики

У глибинних інтерв’ю простежуються два не взаємовиключні сценарії: обережність як реакція на негативний досвід і превентивне самообмеження через очікування можливих негативних наслідків. Тому мала кількість скарг або відкритих конфліктів у певному середовищі не є достатнім доказом його безпеки.

Висновок 3

Прямий інцидент є сигналом підвищеної потреби — але не порогом доступу до допомоги

Про погрози повідомили 97 із 383 респондентів, про повторюване цькування, переслідування, нав’язливі повідомлення або координовані атаки — 83 із 379, про дискримінаційне ставлення або відмову в доступі — 63 із 379, про фізичне або сексуальне насильство — 31 із 380. Це – кількість респондентів із відповідним досвідом, а не кількість епізодів або юридично встановлених правопорушень.

У перехресному аналізі наявність принаймні одного прямого інциденту була пов’язана з більш вираженими показниками. Сильний або дуже сильний вплив на безпеку становив 42,5% проти 13,4%; емоційний вплив — 46,0% проти 12,8%; потреба у психологічній підтримці — 44,9% проти 9,0%; уникання офлайн-просторів часто або іноді — 64,2% проти 29,8%. Для цих чотирьох порівнянь p<0,001; V Крамера 0,312–0,378. Це асоціації всередині вибірки, а не причинні ефекти.

Висновок 4

За віком і похідними категоріями гендерного досвіду спостерігаються різні профілі показників

Респонденти віком 16–24 роки становлять 75,0% кількісної вибірки; 16–17 років – 30,3%. Для молодших респондентів освіта особливо помітна як середовище залежності та ризику. Про необхідність приховування в закладі освіти повідомили 76,6% групи 16–17 років, 56,0% групи 18–24 і 20,8% групи 25+; страх булінгу або тиску — 71,8%, 46,4% і 14,5% відповідних груп. Обидві асоціації мають V Крамера понад 0,40, але не є популяційними оцінками безпеки освіти.

Похідні категорії гендерного досвіду також відрізнялися. Про місгендеринг* повідомили 82,3% групи з лише транс* досвідом, 47,4% — з лише небінарним, 82,8% — з поєднанням цих досвідів та 28,0% — серед тих, хто не позначив жодної з двох характеристик. Погрози як прямий інцидент — 56,8%, 27,3%, 57,5% і 17,3% відповідних груп. Категорія без двох позначок не означає “цисгендерність”.

*місгендеринг — звертання до людини або згадування про неї з використанням гендерних форм, які не відповідають її гендерній ідентичності.

Висновок 5

Розрив видимості може виникати до, під час і після звернення

Із 316 респондентів, які відповіли на запитання про звернення по допомогу, пораду або реагування, 62 повідомили, що зверталися, 167 — що не зверталися, а 61 — що відповідного випадку не було. Частка 19,6% не є «рівнем повідомлення серед усіх постраждалих», оскільки база має іншу структуру.

Серед тих, хто не звертався, 43,7% вважали ситуацію недостатньо серйозною, 35,3% очікували безрезультатності, 32,3% не мали сил або ресурсу, 31,1% не довіряли інституціям, 26,3% не знали, куди звертатися, 25,7% боялися небажаного розкриття (аутинг). Це різні бар’єри, а не один причинний ланцюг.

Висновок 6

Безпечне повідомлення — це архітектура вибору, а не одна форма

Серед 318 респондентів 76,7% заявили, що готові або радше готові користуватися онлайн-формою повідомлення. Серед 324 респондентів Найчастіше серед умов прийнятності обирали анонімність — 69,8% і зрозумілість подальших дій — 68,2%. Водночас 55,6% назвали бар’єром невизначеність отримувача інформації, 51,2% — необхідність зазначати персональні дані, 46,3% — недовіру до того, як вони зберігаються.

Майже половина респондентів (49,1%) хотіла б мати можливість просто повідомити про випадок без подальших дій; 45,4% — отримати правову консультацію; 39,2% — психологічну підтримку; 29,3% — підготувати звернення до інституції. Це підтримує модель, у якій документування, підтримка й формальне реагування є пов’язаними, але окремими функціями.

Методологія

Кількісний компонент

Онлайн-опитування із самостійним заповненням анкети проведено у серпні 2026 року. Посилання поширювали через тематичні цифрові канали, сторінки громадських організацій і прямі контакти. Вибірка неімовірнісна і сформована через добровільний самовідбір, тому її склад не відображає складу всієї ЛГБТІК+ спільноти України.

Критерії включення передбачали інформовану згоду, вік від 16 років, перебування в Україні на момент опитування або в будь-який період після 24 лютого 2022 року, а також наявність відповідного досвіду, що стосується сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, гендерного вираження або варіацій статевих характеристик або невпевненість щодо нього. Для респондентів віком 16–17 років застосовувалися додаткові заходи захисту: перевіряли, чи безпечно заповнювати анкету в цей момент; чутливі питання можна було пропускати, а основна анкета не передбачала збору контактних даних.

Після застосування критеріїв включення аналітична вибірка становила N=535.

Якісний компонент

Глибинні інтерв’ю допомагають простежити послідовність подій в окремих випадках, краще зрозуміти можливі механізми та виявити контрастний досвід. Проведено 11 глибинних напівструктурованих інтерв’ю з учасниками, залученими окремо через цифрові та партнерські канали. Інтерв’ю тривали 49–88 хвилин. Основний кодувальник працював за кодбуком, уточненим після пробного кодування трьох інтерв’ю. Аналіз включав аналітичні нотатки та мемо, порівняння між випадками і цілеспрямований пошук контрастного досвіду.

Інтерв’ю не визначають частоти явищ і не «підтверджують» відсотки. Цитати ілюструють конкретні механізми, послідовність подій або те, як учасники осмислюють свій досвід. Перед публічним використанням цитат з інтерв’ю вилучали або узагальнювали ідентифікаційні деталі та поєднання характеристик, які могли створювати ризик ідентифікації учасників. Учасникам також надавали інформацію про доступні ресурси підтримки. Опис інциденту в інтерв’ю не означав згоди на його передачу до інституцій.

Знаменники, пропуски та маршрутизація

N=535 не використовується автоматично як знаменник кожного показника. Кількість валідних відповідей відрізнялася через маршрутизацію, пропуски та припинення заповнення. Системні пропуски не перекодовувалися як «ні», «не знаю» або «не хочу відповідати». Для множинного вибору знаменником є кількість респондентів відповідного блоку; сума часток може перевищувати 100%.

Повний опис методології, аналітичних категорій і статистичних тестів — у розділі 01 повного звіту, а відібрані перехресні порівняння з базами тестів — у технічній примітці.

Обмеження інтерпретації

Звіт фіксує вісім груп обмежень, які визначають, які твердження ці дані здатні підтримати:

  • Вибірка і залучення учасників
  • Доступність анкети
  • Чутливість теми і самозвіт
  • Відбір за відповідним досвідом і межі предмета
  • Різні бази і вибуття
  • Поперечний дизайн і розвідувальні порівняння
  • Часові та ресурсні межі
  • Функція дослідження

Що саме кожне обмеження означає для читання результатів — у таблиці обмежень повного звіту.

Рекомендації

Ефективність запропонованих заходів цим дослідженням не тестувалася. Ключові напрями дій:

  • Забезпечити простий і безпечний перший контакт без вимоги одразу визначати юридичну кваліфікацію події.
  • Розмежувати документування випадку, отримання підтримки та перехід до формального реагування.
  • До подання повідомлення чітко пояснювати, хто отримає інформацію, як вона використовуватиметься та які подальші дії можливі.
  • Забезпечити зрозумілий зворотний зв’язок після звернення.

Звіт розгортає ці напрями в адресні рекомендації для чотирьох груп — державних інституцій, закладів освіти та органів освітньої політики, громадських і правозахисних організацій, команд, які розробляють механізми повідомлення — а також пропонує виміри для оцінювання роботи системи.

Документи

Обидва документи опубліковано на інфраструктурі Бюро у фінальній затвердженій редакції від 20 вересня 2026 року.

PDF · українською Аналітичний звіт, повна версія 27 с. · 1,3 МБ · редакція v1.0 (20.09.2026) PDF · English Policy Brief: When Harm Remains Invisible 16 pp. · 456 KB · version v1.0 (20.09.2026) HTML · українською Повний текст звіту на сайті 15 розділів · 14 рисунків · доступна версія для читання

Авторство і підтримка

Дослідження виконала ГО «Бюро “Ми — є!”» (Україна). Координатор дослідження та автор звіту — Володимир Косенко. Перелік команди проєкту і партнерів, які підтримали дослідження, — у подяках повного звіту.

Дослідження здійснено за фінансової підтримки Ради Європи. Відповідальність за погляди, висловлені в цьому звіті, несуть його автори; ці погляди не обов’язково відображають офіційну політику Ради Європи.

Рекомендоване цитування

Рекомендоване цитування: Косенко, В. Коли шкода залишається невидимою: досвід анти-ЛГБТІК+ ворожості, безпека та доступ до підтримки в Україні. ГО “Бюро “Ми — є!”, 2026.

URL: https://lgbt.in.ua/analityka/koly-shkoda-zalyshaietsia-nevydymoiu/

Ця сторінка є основною адресою публікації. Просимо посилатися на неї, а не на файл PDF або на окрему сторінку повного тексту: так посилання залишиться дійсним, якщо з’явиться оновлена редакція документів.

Правила використання даних звіту

Для окремих кількісних показників, цитат і конкретних висновків рекомендується зазначати сторінку звіту. Під час використання кількісних даних слід зберігати відповідну базу розрахунку (n) та методологічні застереження; загальне N=535 не є знаменником для всіх показників. Дані дослідження не слід подавати як оцінки поширеності серед усіх ЛГБТІК+ людей в Україні, якщо звіт прямо не передбачає такого узагальнення.

Цитати з глибинних інтерв’ю слід відтворювати у наведеному у звіті вигляді та не поєднувати з іншими відомостями у спосіб, що може сприяти ідентифікації учасника або учасниці. У разі переказу висновків слід відрізняти авторський переказ від прямої цитати й не посилювати категоричність висновку. Описаний респондентами досвід не слід подавати як встановлену юридичну кваліфікацію події, якщо такої кваліфікації прямо не наведено у джерелі.

Для медіа

Запити на коментар, роз’яснення показників або інтерв’ю з автором дослідження — через Бюро:

Просимо зберігати бази показників під час цитування: кожен відсоток стосується кількості респондентів, які відповіли на відповідне запитання. Якщо потрібна перевірка конкретної цифри перед публікацією — напишіть нам.

Ця сторінка є дослідницькою публікацією, а не індивідуальною правовою консультацією чи кризовою допомогою. За безпосередньої небезпеки для життя або ризику самопошкодження в Україні звертайтеся за номером 112. Якщо потрібна правова допомога — звернення до Бюро.