Аналітичний звіт · Мова ворожнечі · 2022–2025
Публічний дискурс в Україні щодо ЛГБТІК, 2022–2025: ризики, пов’язані з мовою ворожнечі, та архітектура реагування
Аналітичний звіт ГО «Бюро “Ми — є!”» досліджує повторювані моделі публічного дискурсу щодо ЛГБТІК+ людей в Україні, ризики, пов’язані з мовою ворожнечі, та мінімально необхідні елементи інституційної архітектури реагування. Документ пропонує не цензурний підхід, а доказову, пропорційну й сумісну зі статтею 10 ЄКПЛ модель реагування.
Ключові факти
З контекстним калібруванням інституційного шару 2016–2021 років.
Закодований масив відкритих матеріалів одного онлайн-ресурсу як відтворюване тематичне дослідження.
Рішення та звернення місцевих рад 2016–2019 років у 21 області України.
Зміст, шкода й ризики, процес реагування.
Звіт не вимірює загальну поширеність явища і не здійснює правову кваліфікацію контенту.
Межі висновків
Звіт описує повторювані моделі дискурсу й параметри реагування. Він не вимірює загальну поширеність явища, не підміняє юридичну кваліфікацію компетентних органів і не пропонує попередній контроль висловлювань.
- Не про цензуру.
- Не про автоматичне покарання.
- Про доказову й пропорційну відповідь.
Навіщо Україні потрібна архітектура реагування на ризики мови ворожнечі
Проблема державної політики виникає не лише тоді, коли шкідливі дискурсивні патерни повторюються, а тоді, коли інституції не мають передбачуваної процедури відповіді на них. У воєнному контексті це впливає на соціальну прийнятність дискримінації, бар’єри до правосуддя, безпеку спільнот і довіру до держави.
Ключовий висновок звіту: самих оцінок ризику недостатньо. Без узгоджених ролей, порогів і процедур вони не перетворюються на керовану практику.
Три потоки доказового аналізу
Методологія звіту поєднує три взаємопов’язані напрями, які дозволяють відокремити опис контенту від оцінки ризику й процесу реагування.
Змістовий напрям
Фіксує задокументований зміст повідомлень і повторювані інтерпретаційні моделі без приписування прихованих намірів.
Напрям шкоди та ризиків
Оцінює потенційні механізми соціального виключення чи підвищення ризику шкоди, використовуючи операційну шкалу severity 0–4.
Процес реагування
Відстежує верифіковані ознаки інституційної або платформної реакції: response_status, responder, response_action, first_response_date і lag_days.
Як змінювалися конфігурації ризику у 2022–2025 роках
Калібрувальний інституційний шар
Рішення та звернення місцевих рад, документи центральних органів і судова справа використовуються як індикатори ролей, меж компетенції та процедурних порогів, а не як доказ поширеності явища.
Сек’юритизація теми рівності
У воєнному контексті тема рівності частіше інтерпретується через безпекові аргументи, лояльність і «соціальну корисність». Ключова прогалина — фрагментарність даних про реагування.
Інституційна артикуляція без узгодженого реагування
Зростає видимість стандартів відповідальної публічної комунікації, але нормативні індикатори не забезпечені прозорими порогами й структурованими даними про реакції.
Висока видимість і неповна узгодженість
З’являються окремі інституційні індикатори реагування, зокрема в регуляторній площині, але бракує відтворюваної міжсекторальної моделі.
Тест інституційної інерції
Повторювані моделі соціального виключення залишаються видимими, а ключовим викликом стає перехід від точкових інструментів до узгодженої операційної архітектури реагування.
Що показує закодований корпус
Графіки нижче відображають лише розподіли в межах закодованого медійного корпусу. Їх не можна трактувати як оцінку загальної поширеності явища в українському публічному просторі або як репрезентативну статистику.
Narrative codes by year
Показати дані таблицею
| Рік | N1 | N2 | N3 | N4 | N5 | N6 | N7 | N8 | N9 | N10 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2022 | 2 | 1 | 2 | 1 | 1 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2023 | 1 | 0 | 2 | 0 | 1 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2024 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 6 | 1 | 1 | 0 |
| 2025 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 1 | 6 | 0 | 0 | 1 |
HS codes by year
Показати дані таблицею
| Рік | HS1 | HS2 | HS3 | HS4 | HS7 |
|---|---|---|---|---|---|
| 2022 | 1 | 4 | 5 | 5 | 4 |
| 2023 | 1 | 3 | 3 | 4 | 4 |
| 2024 | 0 | 8 | 2 | 1 | 0 |
| 2025 | 0 | 7 | 2 | 3 | 4 |
D codes by year
Показати дані таблицею
| Рік | D2 | D3 | D4 |
|---|---|---|---|
| 2022 | 4 | 3 | 5 |
| 2023 | 3 | 3 | 4 |
| 2024 | 7 | 1 | 5 |
| 2025 | 8 | 1 | 5 |
Severity distribution
Показати дані таблицею
| Рік | Рівень 1 | Рівень 2 | Рівень 3 | Рівень 4 |
|---|---|---|---|---|
| 2022 | 3 | 5 | 2 | 0 |
| 2023 | 2 | 4 | 1 | 0 |
| 2024 | 1 | 4 | 3 | 0 |
| 2025 | 2 | 8 | 0 | 0 |
Порогова матриця: як співвідносити ризик і реагування
MVP-модель у звіті пропонує пороговий підхід: що вищий операційний рівень ризику шкоди, то суворішими мають бути вимоги до перевірки підстав, процедурних гарантій і компетенції суб’єкта реагування. Матриця не створює автоматичних юридичних наслідків і не підміняє рішення компетентних органів.
| Рівень | Поріг | Тип реагування | Суб’єкти | Мінімальні метрики |
|---|---|---|---|---|
| 0–1 · Низький ризик | Поодинокі випадки, які не наближаються до високого порога підбурювання. | Моніторинг, пояснення контексту, етичні механізми саморегуляції, контркомунікація. | ОГС, медіа, платформи, саморегуляційні механізми. | response_status, responder. |
| 2 · Середній ризик | Систематичні практики, що можуть сприяти формуванню відчужувального середовища, але без прямого заклику до насильства. | Адміністративно-регуляторні сигнали, приписи, медіарегуляція за прозорими критеріями. | Регуляторні органи, органи виконавчої влади. | response_status, responder, response_action. |
| 3 · Підвищений ризик | Висока ймовірність шкоди; потрібен поглиблений аналіз статусу промовця, масштабу поширення, форми й контексту. | Формалізований міжінституційний пороговий аналіз у межах чинних повноважень. | Регуляторні органи та інші компетентні інституції. | response_status, responder, response_action, first_response_date. |
| 4 · Найвищий ризик | Найтяжчі випадки, що можуть наближатися до публічного підбурювання до насильства чи дискримінації з високим ризиком реальної шкоди. | Інтенсивні втручання, включно з кримінально-правовими механізмами лише як ultima ratio. | Судова система та компетентні суб’єкти реагування. | response_status, responder, response_action, first_response_date, lag_days. |
Що пропонує звіт
Рекомендації спрямовані не на механічне розширення обмежувальних інструментів, а на підвищення якості, передбачуваності й верифікованості реагування.
Ядро системи
Мінімальний стандарт даних
Фіксувати response_status, responder, response_action, first_response_date і lag_days для кейсів, що входять у процес реагування.
Прозорі пороги
Опублікувати орієнтири для співвіднесення рівня ризику шкоди з типами інструментів реагування.
Функціональний розподіл ролей
Узгодити, які задачі належать регуляторним, адміністративним, правозахисним, саморегуляційним і судовим механізмам.
Умови стійкості
Регулярна аналітика
Оновлювати дані щомісяця й переглядати пороги, кодбук і процедури щоквартально.
Саморегуляція медіа й платформ
Підтримати некаральні інструменти відповідальної комунікації, модерації й контркомунікації.
Навчання суб’єктів реагування
Інтегрувати harm & risk stream, пороговий підхід і стандарти статті 10 ЄКПЛ у підготовку інституцій та партнерів.
Кому буде корисний звіт
Державним інституціям
Для калібрування ролей, порогів, маршрутизації та процедурних метрик реагування.
Міжнародним партнерам
Для оцінки прогалин імплементації, демократичної стійкості та потреб у підтримці human rights-based архітектури реагування.
Медіа й платформам
Для розуміння меж відповідальної публічної комунікації, саморегуляції та пропорційної модерації.
Правозахисним організаціям
Для документування ризиків без відтворення шкідливого контенту та без підміни юридичної кваліфікації.
Дослідникам і аналітикам
Для використання відтворюваної схеми кодування, нейтральних excerpt-полів і процедурних індикаторів.
Завантажити звіт і перейти до інструментів
Презентація звіту
Візуальне узагальнення ключових висновків і архітектури реагування.
Відкрити УКР Open ENПрезентація № 13597
Окрема презентація щодо законопроєкту № 13597 і стандартів реагування.
Відкрити УКР Open ENПитання і відповіді
Чи вимірює звіт поширеність мови ворожнечі в Україні?
Ні. Звіт аналізує відтворюваний корпус відкритих матеріалів і процедурні індикатори реагування. Його не можна використовувати як статистичну оцінку загальної поширеності явища в українському суспільстві.
Чи містить звіт правову кваліфікацію конкретного контенту?
Ні. Операційні коди HS, D і severity використовують для аналітичної класифікації ризиків. Вони не замінюють рішення суду, регулятора або іншого компетентного органу.
Чи пропонує звіт цензуру?
Ні. Звіт прямо виходить із вимог статті 10 ЄКПЛ, принципів законності, легітимної мети, необхідності й пропорційності. Найінтенсивніші форми втручання розглядаються лише як ultima ratio.
Чому на сторінці немає прикладів мови ворожнечі?
Щоб не поширювати шкідливий контент повторно. Методологія звіту передбачає нейтральний виклад змісту, без відтворення стигматизувальних формулювань і без збору персональних даних понад необхідне.
Що таке MVP-архітектура реагування?
Це мінімально життєздатна модель, яка допомагає фіксувати, маршрутизувати й аналізувати процес реагування: хто реагує, яким інструментом, коли і з якою процедурною логікою.
Як можна використати цей звіт?
Його можна використовувати для адвокації, навчання, розробки політик, донорських заявок, інституційного діалогу, медіа-саморегуляції та побудови систем моніторингу.
Побудуймо архітектуру реагування, якій можна довіряти
Бюро «Ми — є!» відкрите до співпраці з інституціями, донорами, медіа й правозахисними організаціями, які працюють із доказовими, пропорційними та human rights-based моделями реагування.