Публічний дискурс щодо ЛГБТІК, 2022–2025
Ризики мови ворожнечі та архітектура реагування.
ЧитатиАналітичний звіт · ЛГБТІК+ · Україна · 2024
Звіт Бюро «Ми — є!» показує, як війна посилила правову, соціальну, економічну і психологічну вразливість ЛГБТІК+ людей в Україні, а також чому правове визнання партнерств, недискримінаційний доступ до послуг і ефективна інституційна відповідь є питаннями безпеки та прав людини.
Методологія
Звіт спирається на результати онлайн-опитування 353 респондентів, проведеного з 20 липня до 31 серпня 2024 року. Вибірка сформована через мережі громадських організацій і самовідбір учасників, тому результати не слід екстраполювати на всю ЛГБТІК+ спільноту України. Водночас дані дають змогу зафіксувати чіткі патерни уразливості, правових потреб і бар’єрів доступу до послуг в умовах війни.
Ключові висновки
Повномасштабна війна не створила всі проблеми з нуля. Вона посилила вже наявну правову і соціальну незахищеність ЛГБТІК+ людей: невизнані партнерства, нерівний доступ до послуг, ризики дискримінації, залежність від громадського сектору та слабкість інституційної відповіді у критичних життєвих ситуаціях.
Дані
Усі показники нижче відтворені як доступні графіки з підписами та таблицями даних. Для багатовибіркових запитань сума відсотків може перевищувати 100%.
Вік, гендерна ідентичність, сексуальна орієнтація, зайнятість і досвід переміщення.
Найбільш масовими наслідками війни для опитаних стали погіршення психологічного стану, матеріальної стабільності та здоров’я.
Дані показують, що для багатьох опитаних одностатеві партнерства є фактичними сімейними союзами, але держава не надає їм достатньої правової визначеності.
Респонденти не сприймають захист прав ЛГБТІК+ людей як завдання лише громадського сектору.
Респонденти значно вище оцінили допомогу громадських, благодійних і міжнародних організацій, ніж державну допомогу.
Опитані демонструють високий рівень громадянської участі, але бар’єрами залишаються страх осуду, ризик атак, брак досвіду і ресурсів.
Опитування охопило респондентів з різних регіонів України, але цей публічний звіт не містить області-зрізу, достатнього для побудови репрезентативної регіональної карти.
Правова рамка
Правовий розділ звіту зберігає законодавчий контекст 2024 року. Саме тому тут фігурує законопроєкт № 5488, а не пізніші ініціативи.
Конституція України захищає рівність перед законом. Антидискримінаційне законодавство має відкритий перелік ознак, але не називає сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність прямо в базовому законі.
Спеціальне законодавство вже містить прямі згадки сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, зокрема у сфері праці та медіарегулювання.
У правовому розділі звіту згадується законопроєкт № 5488, який у 2024 році залишався релевантною законодавчою ініціативою щодо вдосконалення адміністративної та кримінальної відповіді на прояви дискримінації. Для історичної коректності звіту цей номер має бути збережений.
Законопроєкт № 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств» є ключовою законодавчою ініціативою у сфері правового визнання одностатевих і різностатевих партнерств. У звіті він згадується коректно.
Рішення у справах Fedotova and Others v. Russia та Maymulakhin and Markiv v. Ukraine пов’язують правове визнання одностатевих пар із позитивними зобов’язаннями держав за Європейською конвенцією з прав людини.
Протокол № 12 до Європейської конвенції з прав людини не є законопроєктом України; це міжнародно-правовий інструмент Ради Європи щодо загальної заборони дискримінації.
Рекомендації
Рекомендації подані як практичні напрями дій для української влади та партнерів, а не як абстрактні декларації.
Усунути прогалини та прямо врахувати СОГІ у механізмах захисту від дискримінації.
Правова рамкаЗабезпечити захист одностатевих пар у питаннях майна, спадщини, медицини, поховання і соціальних гарантій.
Дані про партнерстваПосилити реакцію на дискримінацію і насильство, включно з ефективним застосуванням статті 161 Кримінального кодексу.
ІнституціїПідвищити недискримінаційність послуг ЦНАП, ТЦК та СП, поліції, судів і медичної системи.
Взаємодія з владоюПоліпшити доступ до медичних, психосоціальних і соціальних послуг для ЛГБТІК+ людей.
Доступ до допомогиРозробити цільові рішення для ЛГБТІК+ ВПО та інших груп, які зазнали непропорційного впливу війни.
Статус ВПОПідтримати різнорівневу громадянську участь без примусу до видимості та з урахуванням ризиків безпеки.
УчастьІнституціоналізувати участь ЛГБТІК+ організацій у формуванні політик та оцінці державних рішень.
ПартнерствоПосилити роботу з міжнародними партнерами у сферах прав людини, соціальної політики та євроінтеграції.
ЄС і права людиниFAQ
Звіт аналізує, як повномасштабна війна вплинула на ЛГБТІК+ людей в Україні: психологічний і матеріальний стан, доступ до послуг, партнерські стосунки, правову незахищеність, взаємодію з інституціями, волонтерство та потребу в державній відповіді.
Ні. Опитування не є статистично репрезентативним для всієї ЛГБТІК+ спільноти. Водночас дані 353 респондентів дозволяють побачити важливі патерни уразливості, правових потреб і бар’єрів доступу до допомоги.
Тому що це звіт 2024 року. Законопроєкт № 5488 був релевантною законодавчою ініціативою в контексті адміністративної та кримінальної відповіді на прояви дискримінації у період, який аналізує звіт. Пізніші законодавчі ініціативи не повинні замінювати історичну рамку документа.
Це проєкт Закону України «Про інститут реєстрованих партнерств», зареєстрований 13 березня 2023 року. Він стосується правового визнання партнерств, зокрема одностатевих пар, і має ключове значення для питань спадкування, майна, соціального захисту, медичного представництва та прав у критичних життєвих ситуаціях.
В умовах війни правове невизнання партнерств створює практичні ризики: люди можуть не мати доступу до медичної інформації про партнера або партнерку, не мати права ухвалювати критичні рішення, отримувати компенсації, спадкувати майно або вирішувати питання поховання.
Дані показують високий рівень включеності: 64,7% респондентів активно донатять на підтримку Збройних сил України та інших потреб, пов’язаних з відсіччю агресії. Водночас участь у видимих адвокаційних активностях стримується страхом осуду, переслідування, фізичних атак і браком досвіду.