Що робити ЛГБТІК+ людині після злочину ненависті: покрокова інструкція

Якщо на вас напали, вам погрожують, переслідують або пошкодили ваше майно через сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність, зовнішність чи підтримку ЛГБТІК+ людей, насамперед подбайте про безпеку. Вам не потрібно на місці доводити нападникові, поліції чи стороннім людям, ким ви є. Так само ви не зобов'язані самостійно визначати статтю Кримінального кодексу.

Ваше завдання — максимально точно зафіксувати, що сталося, що говорили нападники, чому ви вважаєте, що вас обрали мішенню, і які докази й свідки існують. Мотив упередження може зникнути зі справи вже на першому етапі, якщо його не внесуть до заяви, пояснень і матеріалів провадження.

Ця інструкція допоможе зберегти безпеку, докази та можливість подальшого юридичного захисту. Що таке злочин ненависті та чого вимагає від держави практика ЄСПЛ — пояснюємо в окремому матеріалі про злочини ненависті в Україні та практику ЄСПЛ.

1. Подбайте про фізичну безпеку

Не залишайтеся на місці, якщо нападники можуть повернутися. Перейдіть:

• до людного освітленого місця;
• у магазин або заклад;
• до приміщення з охороною;
• до знайомої людини;
• у транспорт;
• до найближчого відділення поліції або медичного закладу.

Якщо напад відбувається зараз, телефонуйте 102. Повідомте оператору: точне або приблизне місце; кількість нападників; чи є зброя; чи є травмовані люди; куди рухаються нападники; чи продовжують вони вас переслідувати; як ви одягнені, щоб поліція могла вас знайти. Не намагайтеся самостійно затримати нападника, якщо це створює додаткову небезпеку.

2. Зверніться по медичну допомогу

Звертайтеся до лікаря навіть тоді, коли травми здаються незначними. Деякі ушкодження проявляються пізніше: струс мозку, внутрішні травми, ушкодження шиї, переломи, погіршення зору, гостра реакція на стрес.

Скажіть медичному працівникові, що травми спричинені нападом. Попросіть зафіксувати всі тілесні ушкодження, їхнє розташування, ваші скарги, дату і приблизний час, необхідне лікування та можливі наслідки.

Зберігайте довідки, виписки, направлення, рецепти, результати обстежень, чеки на ліки й лікування та документи про непрацездатність. Медичні записи можуть підтверджувати як факт нападу, так і розмір завданої шкоди. Не відкладайте лікування заради фотографування або іншої фіксації.

3. Зафіксуйте травми

Якщо це безпечно, зробіть фотографії загального вигляду, кожної травми окремо, одягу, пошкоджених речей, крові або інших слідів і місця події. Зробіть повторні фотографії наступного дня — синці та набряки можуть стати помітнішими пізніше.

Не редагуйте оригінали. Збережіть файли з метаданими та створіть резервну копію. Перед публікацією фотографій у соціальних мережах проконсультуйтеся з юристом. Відкритий допис може розкрити ваше місце перебування, попередити нападників, спричинити нове переслідування або розкрити вашу ідентичність без необхідності.

4. Не викидайте одяг і пошкоджені речі

Одяг може містити кров, волосся, біологічні сліди, пошкодження, сліди фарби або інших речовин. Не періть його до консультації зі слідчим або адвокатом, якщо це можливо без шкоди для здоров'я.

Кожну річ краще покласти окремо. Не передавайте оригінальні речі стороннім людям. Якщо поліція вилучає річ, попросіть належно оформити це процесуальним документом і надати вам копію.

5. Запишіть усе, що пам'ятаєте

Пам'ять після стресової події може бути фрагментарною. Запишіть обставини якомога раніше. Зазначте дату, час, місце, з чого почалася подія, кількість нападників, зовнішність, одяг, татуювання, символіку, транспорт, напрямок, у якому вони пішли, послідовність дій, точні слова, імена або прізвиська, реакцію охорони чи поліції, наявність камер та імена свідків.

Не намагайтеся заповнити прогалини припущеннями. Можна прямо написати: «Цієї деталі не пам'ятаю» або «Не впевнений у точному часі».

6. Зафіксуйте слова, які вказують на мотив

Гомофобні або трансфобні образи можуть бути неприємними для повторення. Але вони є важливим доказом. Запишіть їх максимально точно. Не замінюйте фразу загальним формулюванням «вони мене ображали».

Для слідства важливо знати:

• чи згадували сексуальну орієнтацію;
• чи називали вас трансгендерною людиною;
• чи говорили про прайд або веселкову символіку;
• чи погрожували «всім таким»;
• чи казали, що ви не маєте права бути в цьому місці;
• чи пов'язували напад із діяльністю організації.

Не потрібно погоджуватися із цими словами або повторювати їх публічно. Вони фіксуються як доказ поведінки нападників.

7. Знайдіть свідків

Попросіть людей, які бачили подію, залишити ім'я, номер телефону, електронну адресу, коротко записати, що вони бачили, і не видаляти відео. Не покладайтеся лише на обіцянку «я потім знайду вас у соцмережах».

Якщо людина не хоче давати контакт вам, попросіть її дочекатися поліції або самостійно зателефонувати 102. Зафіксуйте також працівників охорони, магазину, кафе, транспорту чи комунальної служби, які могли бачити подію або мати доступ до камер.

8. Встановіть, де є камери

Огляньте місце й запишіть адреси магазинів, входи в будинки, банкомати, камери дорожнього руху, транспорт, паркінги та приватні заклади. Записи можуть автоматично видалятися через кілька днів.

У заяві окремо попросіть поліцію невідкладно витребувати й зберегти відео. Самостійно власник камери може відмовитися надати вам запис через захист персональних даних. Попросіть його хоча б не видаляти матеріал до офіційного запиту поліції.

9. Збережіть цифрові докази

Якщо нападу передували погрози або переслідування в інтернеті, збережіть прямі посилання, скриншоти, ім'я акаунта, адресу профілю, дату і час, повний контекст, список учасників чату, голосові повідомлення, електронні листи, записи екрана та дані про пересилання.

На скриншоті мають бути видимі не лише слова, а й автор та контекст. Не обрізайте єдиний оригінал. Створіть копію, якщо потрібно приховати дані для публічного використання. Не вступайте в тривалу суперечку з нападником і не попереджайте, які докази ви зібрали.

10. Подайте заяву до поліції

Заяву можна зробити усно телефоном 102, усно працівнику поліції, письмово у відділенні, письмово прокурору або іншим передбаченим законом способом. Для серйозного випадку доцільно мати письмову заяву у двох примірниках.

На вашій копії попросіть поставити дату, вхідний номер і підпис або штамп особи, яка прийняла документ. У заяві не обов'язково правильно називати статтю Кримінального кодексу. Опишіть факти.

Як сформулювати можливий мотив

Можна написати:

Вважаю, що напад міг бути вчинений з мотиву упередження або нетерпимості через мою реальну чи приписану сексуальну орієнтацію / гендерну ідентичність.

Далі поясніть:

Під час нападу особи використовували такі висловлювання: «…». Перед нападом вони звернули увагу на веселкову символіку / мою участь у заході / мою зовнішність / фотографію з партнером. Особистого конфлікту з ними раніше не було.

Якщо мотив не очевидний, використовуйте формулювання «можливий мотив» і просіть його перевірити.

Зразок заяви до поліції

Кому: [назва органу поліції]
Від: [ім'я та прізвище]
Контакт: [безпечний номер або електронна адреса]

ЗАЯВА
про вчинення кримінального правопорушення

[Дата] приблизно о [час] за адресою [місце] на мене напали
[кількість] невідомих / відомих мені осіб.

Вони вчинили такі дії: [послідовний опис нападу, погроз,
переслідування або пошкодження майна].

Унаслідок події мені заподіяно: [травми, майнову шкоду,
інші наслідки].

Під час нападу особи використовували такі висловлювання:
«[точні слова]».

Вважаю, що напад міг бути мотивований упередженням або
нетерпимістю через мою реальну чи приписану сексуальну
орієнтацію / гендерну ідентичність, оскільки [коротке пояснення].

Свідками могли бути: [дані].
На місці можуть бути записи камер: [адреси й опис].
До заяви додаю: [фотографії, скриншоти, медичні документи,
відео, перелік свідків].

Прошу:
1. Невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових
   розслідувань.
2. Розпочати досудове розслідування.
3. Перевірити можливий мотив упередження через сексуальну
   орієнтацію / гендерну ідентичність.
4. Невідкладно отримати й зберегти записи камер.
5. Допитати зазначених свідків.
6. Надати мені витяг з ЄРДР.
7. Надати пам'ятку про процесуальні права потерпілої особи.
8. Використовувати для зв'язку такий безпечний канал: [контакт].
9. Не розкривати без необхідності інформацію про мою сексуальну
   орієнтацію / гендерну ідентичність третім особам.

Дата
Підпис

11. Перевірте внесення відомостей до ЄРДР

Слідчий або прокурор має внести відомості про можливе кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не пізніше ніж через 24 години після отримання заяви. Після внесення вам повинні надати витяг з ЄРДР.

Витяг підтверджує, що розпочато кримінальне провадження. Талон, номер звернення на 102 або реєстрація заяви в канцелярії не замінюють витягу. Перевірте у витягу номер провадження, дату внесення, короткий опис події, попередню правову кваліфікацію та орган розслідування. Попередня кваліфікація може змінюватися. Важливо, щоб опис події не втрачав інформацію про можливий мотив.

12. Ваші права як потерпілої людини

Процесуальні права потерпілої особи виникають із моменту подання заяви про кримінальне правопорушення, вчинене щодо неї. Ви маєте право, зокрема:

• знати про свої права;
• подавати докази;
• заявляти клопотання;
• мати представника;
• отримувати інформацію про провадження;
• оскаржувати рішення, дії та бездіяльність;
• заявляти цивільний позов;
• просити про заходи безпеки за наявності підстав;
• знайомитися з матеріалами в передбаченому законом порядку.

Попросіть видати пам'ятку про права. Не підписуйте документ, якого не прочитали або не зрозуміли. Ви можете попросити час, роз'яснення або присутність адвоката.

13. Подайте письмове клопотання про розслідування мотиву

Не покладайтеся лише на усну розмову зі слідчим. У письмовому клопотанні попросіть:

• перевірити мотив упередження;
• допитати свідків про висловлювання;
• вилучити записи камер;
• оглянути телефони й цифрові матеріали нападників у законному порядку;
• перевірити попередні погрози;
• дослідити зв'язки з організованими групами;
• долучити скриншоти;
• оцінити можливий ризик повторного нападу.

Збережіть копію документа та підтвердження подання.

14. Якщо поліція називає подію «побутовим конфліктом»

Спокійно попросіть пояснити, на яких фактах ґрунтується такий висновок. Письмово зазначте, що особистого конфлікту не було, які слова використовували нападники, як вони обрали вас, який зв'язок існує з подією, символікою або ідентичністю та які докази ще потрібно отримати.

Навіть якщо базова кваліфікація залишається «тілесне ушкодження» або «хуліганство», слідство не повинно ігнорувати мотив. Саме звичайна кваліфікація без належної перевірки гомофобного мотиву стала однією з проблем у справі «Картер проти України».

15. Якщо заяву не вносять до ЄРДР

Якщо через 24 години відомості не внесені, бездіяльність слідчого або прокурора можна оскаржити слідчому судді. Для такого оскарження діє короткий процесуальний строк — загалом десять днів із моменту, коли сплив строк для внесення відомостей. Не відкладайте звернення до адвоката.

До скарги можуть знадобитися копія заяви, доказ її подання, талон або вхідний номер, відповідь поліції, якщо вона є, та інші документи. Слідчий суддя може зобов'язати уповноважену особу внести відомості до ЄРДР.

16. Якщо поліцейський відмовляється фіксувати мотив

Запишіть ім'я, посаду, номер жетона, підрозділ, дату й час і що саме вам відповіли. Подайте письмову заяву або доповнення через канцелярію.

Можна також звернутися до прокурора, подати клопотання слідчому, оскаржити бездіяльність у передбаченому КПК порядку, звернутися по адвокатську допомогу або повідомити правозахисну організацію. Не погоджуйтеся вилучити зі своєї заяви інформацію про образи, погрози або можливий мотив лише тому, що працівник поліції вважає її «неважливою».

17. Захистіть конфіденційність

Повідомте поліції та адвокату, який канал зв'язку безпечний, чи можна залишати голосові повідомлення, чи можна надсилати листи, чи знає родина про вашу ідентичність, чи створює розкриття ризик на роботі або службі та які дані є особливо чутливими. Попросіть використовувати лише необхідний обсяг інформації.

Водночас не можна гарантувати, що жодна інформація не з'явиться в матеріалах провадження. Для ефективного розслідування частина даних може бути потрібна. Юрист допоможе визначити, як зафіксувати мотив і водночас мінімізувати небажаний аутинг.

18. Якщо напад стався після знайомства або побачення

Те, що ви добровільно зустрілися з людиною, не означає згоди на насильство, пограбування, шантаж, утримання, зйомку, поширення інтимних матеріалів або сексуальні дії без згоди.

Збережіть профіль, фотографії, листування, номер телефону, місце зустрічі, дані таксі, банківські перекази, геолокацію та імена інших можливих учасників. Не соромтеся повідомляти факти. Відповідальність несе нападник, а не людина, яка користувалася застосунком знайомств.

19. Якщо напад включав сексуальне насильство

Насамперед зверніться по медичну допомогу й у безпечне місце. За можливості до медичного огляду не періть одяг, не видаляйте листування, збережіть предмети окремо й не очищуйте місце події.

Але не відкладайте термінове лікування і не звинувачуйте себе, якщо вже помилися, змінили одяг або видалили повідомлення. Це не позбавляє права на захист. Сексуальна дія без вільної згоди є насильством незалежно від попереднього знайомства, побачення, стосунків, спільного вживання алкоголю, попередньої згоди на інші дії або сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності.

20. Якщо погрози надходять онлайн

Конкретна онлайн-погроза може бути не менш серйозною, ніж усна. Особливо небезпечні повідомлення, які містять вашу адресу, місце роботи, військову частину, маршрут, фотографії будинку, дані родичів, час запланованого нападу, згадку про зброю або заклик іншим людям приєднатися.

Зробіть скриншоти, запис екрана і збережіть посилання. Не поширюйте адресу або погрозу повторно у відкритому дописі. Повідомте поліцію, платформу й людей, які можуть допомогти з безпекою.

21. Якщо пошкодили офіс, заклад або майно

Зафіксуйте загальний вигляд, кожне пошкодження, написи й символи, залишені предмети, сліди проникнення, записи камер, попередні погрози та вартість пошкодженого майна.

Не змивайте написи й не прибирайте предмети до огляду, якщо це безпечно. Якщо напис містить гомофобну або трансфобну символіку, він може бути важливим доказом мотиву. Після належної фіксації шкідливий напис можна закрити, щоб не посилювати його вплив на людей.

22. Не залишайтеся без підтримки

Після нападу людина може відчувати страх, сором, злість, провину, розгубленість, труднощі зі сном, небажання виходити з дому, страх повторної зустрічі. Це можливі реакції на травматичну подію.

Зверніться до людини, якій довіряєте. Попросіть її бути поруч, поїхати з вами до поліції, допомогти з документами, зберегти резервні копії, нагадувати про лікування та не публікувати інформацію без вашої згоди. Потреба в підтримці не означає слабкість.

Чого не варто робити

Не переслідуйте нападника самостійно

Це може створити нову небезпеку й ускладнити встановлення обставин.

Не видаляйте докази

Навіть принизливі повідомлення можуть бути важливими.

Не редагуйте єдині оригінали

Зберігайте первинні файли окремо.

Не погоджуйтеся на неформальне «примирення» під тиском

Спочатку отримайте правову консультацію.

Не підписуйте незрозумілі документи

Попросіть копію та пояснення.

Не публікуйте адресу й повні матеріали справи

Це може збільшити ризик.

Не звинувачуйте себе

Відповідальність за насильство несе нападник.

Контрольний список

Як може допомогти Бюро «Ми — є!»

Бюро може провести первинну правову оцінку та допомогти зафіксувати мотив упередження, підготувати заяву, перевірити внесення відомостей до ЄРДР, скласти клопотання, оскаржити бездіяльність, визначити потребу в адвокаті, мінімізувати ризик аутингу та задокументувати системну проблему за вашою згодою.

Для першого звернення достатньо повідомити, що сталося, коли й де, чи є загроза зараз, які травми або збитки виникли, що говорили нападники, чи подано заяву, чи є витяг з ЄРДР і який спосіб зв'язку безпечний.

Джерела

• Кримінальний процесуальний кодекс України.
• Кримінальний кодекс України.
• Рішення ЄСПЛ у справі «Картер проти України».
• Офіційні рекомендації Національної поліції України.
• Посібник ЄСПЛ із прав ЛГБТІ-людей.