Пояснювальний матеріал · Суспільство
Що змінилося у ставленні українців до ЛГБТІК+ людей за десять років — і чому це важливо
За останні десять років підтримка рівних прав для ЛГБТІК+ людей зросла з 33,4% у 2016 році до близько 78% у 2025 році. Пояснюємо, що стоїть за цими цифрами і чому закони ще мають наздогнати суспільство.
Це не означає, що дискримінація зникла. Але це означає, що принцип рівних прав стає значно ширше прийнятою суспільною нормою.
Коротко: що показують дані
За останні десять років українське суспільство суттєво змінилося у ставленні до прав ЛГБТІК+ людей. У 2016 році рівні права для ЛГБТІК+ людей підтримувала лише приблизно третина респондентів. У 2025 році — вже близько чотирьох п'ятих.
Це не означає, що упередження зникли. Не означає і того, що всі одразу підтримують реєстровані партнерства або добре розуміють потреби ЛГБТІК+ людей. Але це означає важливу річ: дедалі більше людей в Україні можуть відокремити своє особисте ставлення від принципу рівних прав.
Інакше кажучи, людина може не мати близького досвіду спілкування з ЛГБТІК+ людьми, може залишатися обережною або нейтральною, але водночас визнавати: усі громадяни і громадянки мають мати однакові права. Для України це велика зміна.
Простими словами: суспільство дедалі частіше погоджується: ЛГБТІК+ люди мають мати такі самі права, як і всі інші громадяни України. Але закони ще не повністю захищають ці права.
Чому це не «вузька ЛГБТІК+ тема»
Права ЛГБТІК+ людей часто намагаються подати як окреме питання, яке стосується лише однієї спільноти. Насправді це питання значно ширше.
Коли держава і суспільство визнають рівні права ЛГБТІК+ людей, вони показують, що громадянство не залежить від сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності чи сімейної моделі. Це означає, що людина не має доводити свою «нормальність», щоб отримати захист, повагу або доступ до базових прав.
У підході Ради Європи соціальна згуртованість — це здатність суспільства не залишати людей на узбіччі. Тому ставлення до ЛГБТІК+ людей є одним із тестів на те, наскільки країна справді рухається до рівного громадянства.
Що змінилося з 2016 року
У 2016 році негативне ставлення до ЛГБТІК+ людей було домінантним. Рівні права підтримували 33,4% респондентів, позитивне ставлення висловлювали лише 3,3%, а підтримка реєстрованих партнерств для одностатевих пар становила 4,8%.
Після початку повномасштабної війни зміни стали помітнішими. У 2022 році рівні права підтримували вже 63,7% респондентів. У 2024 році — 70,4%. У 2025 році — близько 78%.
| Рік | Рівні права | Реєстровані партнерства |
|---|---|---|
| 2016 | 33,4% | 4,8% |
| 2022 | 63,7% | 23,6% |
| 2023 | 67,3% | 28,0% |
| 2024 | 70,4% | 28,7% |
| 2025 | ~78% | ~30% |
Джерело: КМІС за замовленням Правозахисного ЛГБТ Центру «Наш світ», хвилі 2016–2025.
Особливо важливо, що підтримка рівних прав зростала швидше, ніж особиста симпатія. Суспільні зміни часто починаються не з того, що всі раптом починають однаково тепло ставитися до певної групи. Вони починаються з визнання межі: навіть якщо я когось не розумію, ця людина має такі самі права, як і я. Саме ця межа важлива для демократії.
Чому війна вплинула на ставлення
Важливо сказати обережно: війна не є позитивним чинником. Вона руйнує життя, громади, безпеку і майбутнє. Тому не можна писати, ніби війна «покращила» суспільство.
Але повномасштабна війна зробила видимішими ті речі, які раніше багато людей не помічали. ЛГБТІК+ люди служать у війську, волонтерять, допомагають громадам, підтримують інших, працюють у правозахисті, медицині, освіті, медіа, місцевих ініціативах. Вони так само живуть у країні, яка захищається від російської агресії.
На цьому тлі стало складніше підтримувати уявлення, що ЛГБТІК+ люди є «чужими» для України. Також має значення російський контекст: Росія роками використовує анти-ЛГБТІК+ риторику як частину авторитарної політики. Для багатьох українців відмежування від цієї риторики стало частиною ширшого вибору.
Що ще не змінилося достатньо
Попри позитивну динаміку, дискримінація не зникла. ЛГБТІК+ люди досі можуть стикатися з насильством, погрозами, образами, відмовою в послугах, проблемами в родині, на роботі, в освіті або під час звернення до інституцій.
Також є велика різниця між підтримкою загального принципу рівних прав і підтримкою конкретних правових рішень. Наприклад, у 2025 році рівні права підтримували близько 78% респондентів, а реєстровані партнерства — приблизно 30%.
Люди погоджуються з принципом. Суспільна норма рівного громадянства стала значно ширшою.
Люди ще не завжди розуміють конкретний механізм і для чого він потрібний у реальному житті.
Це не означає, що суспільство «проти». Це означає, що потрібне не гасло, а пояснення. Реєстровані партнерства — це не «особливі права», а базова правова визначеність для людей, які живуть разом і підтримують одне одного.
Суспільство змінилося швидше, ніж держава
Головна проблема сьогодні — розрив між тим, як змінилося суспільство, і тим, як повільно змінюється право.
Українці вже значно частіше підтримують рівні права для ЛГБТІК+ людей. Але законодавство все ще не дає повної відповіді: реєстровані партнерства не ухвалені; законодавство про злочини ненависті потребує прямого і повного захисту за ознаками сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності; антидискримінаційна система залишається фрагментарною.
Ключова теза проста: Україна вже значною мірою змінилася суспільно, але ще не наздогнала себе юридично.
Що це означає для ЛГБТІК+ людей
Дані показують не випадковий стрибок, а тривалу динаміку. Підтримка зростає кілька років поспіль.
Іноді великий крок — це перехід від ворожості до байдужості, а від байдужості — до визнання рівних прав.
Участь ЛГБТІК+ людей у захисті України, волонтерстві і громадському житті змінює уявлення про українське «ми».
Повага в суспільстві важлива, але потрібні документи, процедури, захист і зрозумілі правила.
Яких рішень бракує
Правова визначеність у питаннях майна, спадкування, медичних рішень, соціального захисту і статусу близької особи.
Законодавство має прямо захищати ЛГБТІК+ людей і водночас залишатися пропорційним і сумісним зі свободою вираження поглядів.
Робота, освіта, охорона здоров'я, соціальні послуги, доступ до житла і взаємодія з органами влади.
Поліція, прокуратура, суди, соціальні служби — без стереотипів і повторної травматизації постраждалих.
ЛГБТІК+ люди — не «окрема тема», а частина рівного громадянства і нормальний тест якості державної політики.
Часті запитання
Чи справді українці стали краще ставитися до ЛГБТІК+ людей?
Дані показують, що підтримка рівних прав для ЛГБТІК+ людей суттєво зросла. У 2016 році її підтримували 33,4% респондентів, а у 2025 році — близько 78%. Водночас це не означає, що всі упередження зникли.
Чому нейтральне ставлення теж важливе?
Бо перехід від ворожості до нейтрального ставлення зменшує соціальну дистанцію. Людина може не бути активним союзником, але визнавати, що ЛГБТІК+ люди мають мати однакові права. Для суспільної безпеки й рівності це важливий крок.
Навіщо потрібні реєстровані партнерства?
Реєстровані партнерства потрібні для практичних життєвих ситуацій: спадкування, доступу до партнера або партнерки в лікарні, спільного майна, соціального захисту, медичних рішень і статусу близької особи. Це не «особливі права», а базовий правовий захист.
Чи захищає українське законодавство ЛГБТІК+ людей від злочинів ненависті?
Українське законодавство має окремі елементи захисту, але воно досі потребує чіткішого і повнішого охоплення сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, гендерного самовираження та статевих характеристик. Саме на це звертають увагу правозахисні організації та європейські інституції.
Що ці зміни означають для ЛГБТІК+ людей?
Вони означають, що суспільна основа для рівноправ'я стала сильнішою. Але для реального захисту потрібні не лише зміни в ставленні, а й закони, процедури, навчання інституцій і доступні механізми реагування на дискримінацію та насильство.
З методологією, деталізованими даними, рамкою Ради Європи та policy-висновками — в розділі «Аналітика».
Читайте також
Джерела
- Council of Europe, Social Cohesion. coe.int
- Council of Europe, Recommendation CM/Rec(2010)5. coe.int/en/web/sogi/rec-2010-5
- UNDP Ukraine, Social Cohesion in Ukraine: Key Trends Based on reSCORE 2024. undp.org/ukraine
- Правозахисний ЛГБТ Центр «Наш світ», матеріали опитувань КМІС 2016–2025. gay.org.ua
- КМІС, Сприйняття ЛГБТ людей та їх прав в Україні, 2024. kiis.com.ua
- Правозахисний ЛГБТ Центр «Наш світ», Сприйняття ЛГБТ людей та їхніх прав в Україні, 2025. gay.org.ua
- Верховна Рада України, законопроєкт №9103 «Про інститут реєстрованих партнерств». itd.rada.gov.ua
- Верховна Рада України, законопроєкт №13597 щодо боротьби з проявами дискримінації. itd.rada.gov.ua
- ILGA-Europe, Rainbow Map 2026. ilga-europe.org