«Це роз’єднує суспільство»: стара аргументація у новій дискусії про Цивільний кодекс

Що сталося в Острозі

Наприкінці вересня в Острозі обговорювали новий Цивільний кодекс. Голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш попросив голову Верховної Ради Руслана Стефанчука не допустити одностатевих шлюбів. У репортажі Суспільного його слова передані ширше: там і «реєстровані одностатеві союзи», і шлюби, і посилання на «традиційну сім’ю» та християнські цінності.

Відповідь Стефанчука була цікавішою за саме запитання. Він говорив уже не про традиційність, а про питання, які «розривають суспільство» і тому, на його думку, не мають потрапляти до нового Цивільного кодексу. В офіційному повідомленні Рівненської обласної ради ця ж відповідь передана як позиція, що питання, які роз’єднують українське суспільство, не повинні потрапляти до кодексу. Це формулювання варто запам’ятати.

Рішення Рівненської облради

Для Рівненської обласної ради сама тема не нова. У 2018 році вона ухвалила рішення №1242 зі зверненням до центральної влади «щодо захисту інституції сім’ї в Україні». Повний текст значно конкретніший за назву. Там прямо йдеться про цивільні партнерства для одностатевих пар, є заклик не ухвалювати відповідне законодавство, окремо згадується шлюб. Схоже звернення рада ухвалювала і в 2017 році. У рішенні №634 також ішлося про одностатеві цивільні партнерства, визначення шлюбу та інші пов’язані питання. Тобто маємо не одну випадкову репліку у 2026-му. Є документована історія, де те саме питання вже з’являлося в офіційних рішеннях ради.

Але тут важливо не перескочити через факти. Виступ Карауша у 2026 році — це не нове рішення Рівненської обласної ради. Офіційне повідомлення ради описує його саме як запитання голови ради під час публічної дискусії, а не як колегіальний акт. І все ж між 2018 і 2026 роками є одна річ, яку точно не варто пропускати. У зверненні 2018 року вже була теза про те, що просування таких змін може посилити напругу в суспільстві. Через вісім років у відповіді Стефанчука знову з’являється дуже близька конструкція: питання, яке «розриває суспільство», краще не включати до кодексу. У частині про 2026 рік це прямо підтверджують і Суспільне, і офіційне повідомлення облради. Поки що цього недостатньо для остаточного висновку. Для нормального порівняння потрібен повний первинний запис виступу 2026 року. Проте сам збіг логіки вартий уваги, оскільки мова вже не лише про те, якою має бути сім’я.

Аргумент про «суспільний конфлікт»

Є інший спосіб поставити питання: саме врегулювання прав ЛГБТІК+ подається як можливе джерело суспільного конфлікту. А далі все просто: якщо тема «роз’єднує», її можна відкласти.

Така конструкція зручна. І це не перший випадок, коли Руслан Стефанчук у дискусії про права ЛГБТІК+ та новий Цивільний кодекс пояснює вилучення або невключення окремих положень їхньою суспільною суперечливістю. У травні він говорив про положення, які «збурили українське суспільство» і тому були прибрані з проєкту; у червні — про необхідність «суспільного балансу»; у вересні — про питання, які «розривають суспільство».

І тут проблема вже не лише у словах. Аргумент про суспільний конфлікт може перетворювати сам факт незгоди на підставу нічого не вирішувати. Ми вже бачили подібну логіку у зверненнях місцевих рад щодо Плану дій з реалізації попередньої Національної стратегії у сфері прав людини: окремі його положення, зокрема щодо цивільних партнерств для одностатевих пар, описували як загрозу суспільній єдності. Тому варто дивитися не тільки на те, які норми пропонують чи відкидають. Не менш важливо — якими словами пояснюють, чому певне питання треба відкласти.

Тим більше що йдеться не про абстрактну суперечку. Верховна Рада 28 квітня 2026 року прийняла проєкт нового Цивільного кодексу №15150 за основу. Нині офіційна картка законопроєкту фіксує подальшу підготовку документа і його доопрацьовують до другого читання.

Шлюб, партнерство й правове визнання

Є ще одна проблема: у цій дискусії постійно змішують шлюб, зареєстроване партнерство і юридичне визнання одностатевих пар загалом. Це різні речі.

Навіть у виступі Карауша, за повідомленням Суспільного, поруч стоять і «реєстровані одностатеві союзи», і шлюби. Тому коли вся розмова зводиться до формули «одностатеві шлюби в Цивільному кодексі», частина предмета просто зникає. Поки що я б не називав те, що відбувається, новою кампанією місцевих рад. Для цього немає достатніх даних. Так само немає підстав говорити про координацію чи спільний сценарій.

Проте нам є від чого відштовхуватися далі: У 2017–2018 роках — офіційні звернення Рівненської облради. У 2026 році — повернення теми під час обговорення нового Цивільного кодексу. І окремо — аргумент про суспільну напругу, який через кілька років знову з’являється у дуже схожій формі.

Тепер питання просте: чи почнуть такі формулювання повторюватися в інших заявах, рішеннях і зверненнях. Саме за цим ми й будемо стежити в межах Обсерваторії — не за окремими гучними репліками, а за тим, чи складаються вони у стійку практику.