Довіра до матеріалу

Як користуватися цим матеріалом

Це пояснення рішення Європейського суду з прав людини у справі «Маймулахін і Марків проти України»: що встановив Суд, чому це дискримінація і що з цього випливає для держави. Це інформаційно-аналітичний матеріал, а не правова консультація.

Підготовлено

Команда Бюро «Ми — є!». Оновлено 27 червня 2026 року.

На чому базується

На тексті рішення ЄСПЛ від 1 червня 2023 року (заява №75135/14), Конвенції про захист прав людини, законопроєкті №9103.

Межа відповідальності

Матеріал пояснює зміст рішення й не є офіційним перекладом. Першоджерело — текст ЄСПЛ у базі HUDOC.

1 червня 2023 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Маймулахін і Марків проти України». Заявники — двоє чоловіків, які живуть у стабільних стосунках з 2010 року. В Україні вони не могли ані одружитися, ані зареєструвати свої стосунки в іншій формі.

ЄСПЛ встановив, що повна відсутність юридичного визнання та захисту одностатевої пари є дискримінацією через сексуальну орієнтацію. Україна порушила статтю 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 8, яка захищає приватне і сімейне життя.

Рішення не зобовʼязує Україну запровадити саме одностатевий шлюб. Але держава повинна створити належний правовий механізм, який визнає існування одностатевих сімей і забезпечує їм основний юридичний захист.

Основна інформація

  • Назва справи: «Маймулахін і Марків проти України»
  • Заява: №75135/14
  • Дата рішення: 1 червня 2023 року
  • Остаточне: 1 вересня 2023 року
  • Заявники: Андрій Маймулахін і Андрій Марків
  • Порушення: стаття 14 у поєднанні зі статтею 8 Конвенції
  • Компенсація: по 5 000 євро моральної шкоди кожному заявникові, по 32 євро матеріальної шкоди та 4 000 євро судових витрат спільно

Прочитати рішення ЄСПЛ (HUDOC, українською) →

Коротко: що визнав ЄСПЛ

  • повна відсутність юридичного визнання одностатевої пари — це дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації (ст. 14 + ст. 8);
  • стабільні стосунки одностатевої пари становлять «сімейне життя»;
  • заповіт і довіреність не замінюють юридичного визнання сімʼї;
  • Україна не зобовʼязана запроваджувати саме шлюб — може обрати партнерство або інший механізм;
  • статус має бути реальним і дієвим, а не символічним;
  • рішення не створює автоматичного права на спільне усиновлення.

Що сталося

Андрій Маймулахін і Андрій Марків живуть разом як пара з 2010 року. У жовтні 2014 року вони звернулися до кількох відділів державної реєстрації актів цивільного стану з наміром укласти шлюб. Їм відмовили, оскільки Сімейний кодекс України визначає шлюб як сімейний союз жінки та чоловіка.

Іншої форми офіційної реєстрації стосунків — цивільного союзу або реєстрованого партнерства — українське законодавство не передбачало. Тому заявники опинилися в ситуації, коли держава фактично не визнавала їх як пару.

Яких прав не мали заявники

Через відсутність юридичного статусу одностатеві партнери не набували автоматичних прав, доступних подружжю. Серед них:

  • спадкування за законом;
  • режим спільного майна;
  • право не свідчити один проти одного;
  • соціальні виплати й допомога, повʼязані зі статусом сімʼї;
  • представництво в окремих медичних і юридичних питаннях;
  • офіційне підтвердження сімейного звʼязку;
  • захист у разі смерті, хвороби або зникнення партнера.

Заявники були змушені складати заповіти, щоб хоча б частково врегулювати спадкові питання. Проте окремі приватні документи не створювали цілісного правового статусу сімʼї.

Що стверджував Уряд України

Український уряд не заперечував, що заявники не можуть одружитися або зареєструвати партнерство. Водночас він стверджував, що пара може частково врегулювати свої відносини через заповіти, довіреності, цивільно-правові договори, спільну власність та інші приватні домовленості.

Також у справі звучали аргументи про захист традиційної сімʼї та негативне ставлення частини суспільства до юридичного визнання одностатевих пар.

Чому заповіт і довіреність не розвʼязують проблему

ЄСПЛ не погодився, що окремі договори можуть замінити юридичне визнання пари. Заповіт регулює лише спадкування після смерті. Довіреність дозволяє виконувати окремі дії від імені іншої людини, але зазвичай припиняється після смерті довірителя.

Договором можна врегулювати частину майнових питань, але не можна створити статус члена сімʼї, повний комплекс соціальних прав, автоматичне спадкування, правове визнання стосунків перед усіма державними органами або єдиний механізм взаємних прав і обовʼязків.

Суд наголосив, що йдеться не лише про окремі матеріальні вигоди. Офіційне визнання має самостійну цінність для гідності та сімейного життя людей.

Чи визнав ЄСПЛ заявників сімʼєю

Так. Стабільні й віддані стосунки одностатевої пари становлять сімейне життя у розумінні статті 8 Конвенції. Це не залежить від того, чи визнає пару національне сімейне законодавство.

Держава не може стверджувати, що двоє людей не є сімʼєю лише тому, що вона сама не надала їм можливості зареєструвати стосунки.

Чому ЄСПЛ встановив дискримінацію

Заявники перебували в ситуації, подібній до різностатевої пари, яка прагне офіційно оформити стабільні стосунки. Різностатеві пари могли укласти шлюб, отримати статус подружжя та набути передбачених законом сімейних, майнових і соціальних прав. Одностатеві пари були повністю виключені з будь-якої форми визнання.

Єдиною причиною такого різного ставлення була сексуальна орієнтація партнерів. У справах, де різниця у ставленні ґрунтується на сексуальній орієнтації, держава повинна надати особливо переконливе обґрунтування. Україна такого обґрунтування не надала.

Чи може захист традиційної сімʼї виправдати відмову

ЄСПЛ визнав, що підтримка сімʼї в традиційному розумінні може бути законною метою державної політики. Але ця загальна мета не пояснює, чому одностатеві пари потрібно повністю позбавляти юридичного захисту.

Суд наголосив: визнання одностатевих пар не заважає різностатевим парам одружуватися, виховувати дітей або жити відповідно до власного розуміння сімʼї. Надання прав одній групі саме по собі не послаблює прав іншої.

Чи враховував Суд думку більшості

ЄСПЛ не вважає суспільне несхвалення достатньою підставою для обмеження основоположних прав. Якби права меншини залежали лише від голосів або ставлення більшості, антидискримінаційний захист утратив би сенс.

Демократія вимагає не лише враховувати позицію більшості, а й забезпечувати рівну гідність людей, які до неї не належать.

Чи зобовʼязав ЄСПЛ Україну дозволити одностатеві шлюби

Ні. Суд визнав, що Україна має певну свободу у виборі конкретної форми визнання. Це може бути шлюб, реєстроване партнерство, цивільний союз або інша спеціальна правова форма.

Проте обраний механізм має бути реальним, доступним і здатним захистити основні потреби сімейної пари. Держава не може залишити одностатеві пари повністю поза правовим регулюванням.

Чи повинен майбутній статус повністю дорівнювати шлюбу

ЄСПЛ не визначив вичерпного переліку всіх прав, які Україна повинна надати, і не постановив, що партнерство обовʼязково має бути ідентичним шлюбу в кожній деталі. Але символічної реєстрації без практичних наслідків буде недостатньо.

Правовий статус має забезпечувати належне регулювання основних сфер спільного життя, зокрема майна, взаємної підтримки, спадкування, представництва, соціального захисту, підтвердження сімейного звʼязку та наслідків смерті або тяжкої хвороби партнера.

Рішення не встановлює автоматичного обовʼязку надати одностатевим парам право на спільне усиновлення. Питання батьківських прав потребує окремого правового аналізу.

Що рішення означає для законопроєкту №9103

Законопроєкт №9103 пропонує запровадити інститут реєстрованих партнерств для одностатевих і різностатевих пар. Саме такий механізм потенційно може стати способом виконання рішення ЄСПЛ.

Однак потрібно оцінювати не лише факт наявності законопроєкту, а його зміст. Закон має забезпечувати реальний правовий статус, охоплювати основні сімейні й майнові питання, бути доступним на практиці, не створювати необґрунтованих винятків та узгоджуватися із соціальним, спадковим, військовим і медичним законодавством.

Станом на 27 червня 2026 року законопроєкт №9103 досі опрацьовується в комітеті й не був винесений на голосування в першому читанні.

Чи виконала Україна рішення

Виплата компенсації заявникам є лише індивідуальною частиною виконання. Системне порушення полягає у відсутності правового механізму для всіх одностатевих пар.

Для повного виконання потрібні загальні заходи: ухвалення належного законодавства; узгодження повʼязаних законів; створення процедури реєстрації; доступність статусу на практиці; навчання державних службовців; недискримінаційне застосування нового механізму. Станом на червень 2026 року правового статусу для одностатевих пар в Україні не запроваджено.

Яку компенсацію присудив Суд

Кожному заявникові ЄСПЛ присудив 32 євро матеріальної шкоди (витрати на посвідчення заповіту) та 5 000 євро моральної шкоди. Заявникам спільно присудили 4 000 євро компенсації судових та інших витрат.

Головне

Справа «Маймулахін і Марків проти України» змінила правову рамку дискусії. Йдеться вже не лише про політичну доцільність або ставлення суспільства. Україна має юридичне зобовʼязання припинити ситуацію, у якій одностатеві сімʼї існують у реальному житті, але залишаються невидимими для держави.

Матеріал має інформаційний характер, пояснює зміст рішення ЄСПЛ і не є офіційним перекладом чи правовою консультацією. Першоджерело — текст рішення в базі HUDOC.

Живете в одностатевому партнерстві?

Бюро «Ми — є!» допоможе оцінити ризики та підготувати документи, які частково захищатимуть пару до запровадження повноцінного правового статусу — заповіт, довіреність, майнові договори.

Отримати юридичну допомогу Як захистити права пари

Джерела

  • Рішення ЄСПЛ у справі «Маймулахін і Марків проти України» (заява №75135/14), 1 червня 2023 року — HUDOC.
  • Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (статті 8 і 14).
  • Законопроєкт №9103 «Про інститут реєстрованих партнерств».
  • Сімейний кодекс України.