Довіра до матеріалу
Як користуватися цим матеріалом
Це практичний огляд прав ЛГБТІК+ військовослужбовців в Україні: що робити в разі аутингу, утиску, дискримінаційного рішення командування, насильства або проблеми зі статусом партнера. Матеріал має інформаційний характер і не є правовою консультацією.
Команда Бюро «Ми — є!». Оновлено 27 червня 2026 року.
На законах про військовий обовʼязок і соціально-правовий захист військовослужбовців, Статуті внутрішньої служби, Дисциплінарному статуті ЗСУ, Положенні про ВЛК, антидискримінаційному законі.
Конкретні дії залежать від обставин служби. Не поширюйте інформацію, яка розкриває місце служби або військові дані.
ЛГБТІК+ люди служать у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. Сексуальна орієнтація або гендерна ідентичність сама собою не є визначеною законом підставою для заборони військової служби. Питання проходження служби, військового обліку та придатності визначаються загальними правилами військового законодавства і військово-лікарської експертизи. Закон «Про військовий обовʼязок і військову службу» та Положення про військово-лікарську експертизу не встановлюють окремої заборони служби за ознакою сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності.
Водночас формальна відсутність заборони не означає відсутності проблем. ЛГБТІК+ військові можуть стикатися з примусовим аутингом, приниженням у підрозділі, гомофобними або трансфобними образами, погрозами, перешкодами у карʼєрному просуванні, неналежним реагуванням командування, розголошенням персональних даних, проблемами з документами трансгендерних людей та невизнанням одностатевого партнера членом сімʼї.
Найгостріша системна проблема — не сама можливість служити, а нерівний доступ до захисту, сімейного статусу і процедур, які працюють для подружжя або близьких родичів.
Коротко: що потрібно знати
ЛГБТІК+ військовослужбовець має право на:
- повагу до гідності;
- захист від незаконних рішень і дій;
- безпечні умови служби в межах можливого під час війни;
- медичну допомогу;
- конфіденційність персональних даних;
- подання заяв і скарг;
- оскарження дисциплінарного стягнення;
- звернення до органів військового управління, Військової служби правопорядку, правоохоронних органів, Омбудсмана або суду.
Статут внутрішньої служби ЗСУ зобовʼязує військовослужбовців поважати гідність інших людей. Закон про соціальний і правовий захист військовослужбовців передбачає, що військовослужбовці користуються правами і свободами людини з урахуванням особливостей військової служби.
Чи потрібно робити камінг-аут у війську
Ні. Військовослужбовець сам вирішує, кому і в якому обсязі повідомляти інформацію про сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність або сімейне життя. Камінг-аут може бути особистим рішенням, способом захистити партнера, елементом публічної позиції або частиною адвокації, але він не є обовʼязком.
Командир, кадровий орган, побратим або медичний працівник не має права вимагати розповідати про приватне життя без законної і необхідної мети.
Що таке примусовий аутинг у війську
Аутинг — це розкриття інформації про сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність або особисте життя людини без її згоди. У військовому середовищі аутинг може бути особливо небезпечним, бо людина залежить від підрозділу, командування, побутових умов, доступу до зброї, медичної допомоги та взаємної довіри.
Приклади аутингу: командир повідомляє підрозділу, що військовий є геєм; кадровик поширює інформацію про одностатевого партнера; медичний працівник обговорює трансгендерний статус при сторонніх; побратим пересилає приватні фото в чат; хтось погрожує повідомити родичам або командуванню; у документах без потреби розкривають попереднє імʼя трансгендерної людини.
Аутинг може бути порушенням права на приватність, персональних даних, медичної таємниці або службової етики залежно від обставин.
Утиск і приниження в підрозділі
Утиск — це небажана поведінка, яка принижує гідність людини або створює ворожу, образливу чи зневажливу атмосферу. У підрозділі це може бути систематичне використання гомофобних прізвиськ, трансфобні «жарти», принизливі коментарі про тіло, відмова звертатися до людини на імʼя, яким вона представляється, поширення чуток, погрози аутингом, виключення з неформальної комунікації, приписування «ненадійності» через орієнтацію або навмисне приниження перед іншими військовими.
Не кожна груба фраза автоматично створює юридичну справу. Але систематичне або тяжке приниження може вимагати реагування.
Дискримінаційне рішення командування
Дискримінаційним може бути рішення, якщо воно повʼязане не з виконанням службових обовʼязків, а з реальною або приписаною належністю людини до ЛГБТІК+. Наприклад: військового не допускають до навчання через камінг-аут; переводять на гіршу посаду після розкриття інформації про партнера; неформально «карають» за участь у правозахисній події; ігнорують скарги на погрози; застосовують дисциплінарне стягнення вибірково; розголошують чутливі дані як спосіб тиску.
Складність у тому, що військова служба передбачає ієрархію і широкі повноваження командирів. Тому потрібно відділяти законне службове рішення від рішення, яке лише прикривається службовою необхідністю.
Як фіксувати порушення
Зберігайте повідомлення, накази, рапорти, скриншоти, записи в чатах, медичні документи, службові характеристики, фото пошкодженого майна, дані свідків, хронологію подій, відповіді командування та докази різного ставлення до інших військових у подібній ситуації.
У хронології зазначайте дату, місце, підрозділ, хто був присутній, що саме сказали або зробили, як це повʼязано з орієнтацією або гендерною ідентичністю, чи були попередні епізоди та чи існує ризик зараз. Не поширюйте відкрито інформацію, яка може розкрити місце служби, персональні дані або військову інформацію.
Куди скаржитися
Дисциплінарний статут ЗСУ передбачає право військовослужбовців подавати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів Військової служби правопорядку, органів досудового слідства та інших державних органів у разі незаконних рішень, дій чи бездіяльності командирів або інших військовослужбовців.
Можливі маршрути: безпосередній командир; старший командир; орган військового управління; Військова служба правопорядку; правоохоронні органи; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; суд; правозахисна організація; адвокат.
Якщо скарга стосується конкретної посадової особи, важливо, щоб її не переспрямували на розгляд саме цій особі. Дисциплінарний статут забороняє надсилати заяви та скарги військовослужбовців тим посадовим особам або органам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Як написати скаргу
У скарзі варто зазначити, хто подає скаргу; на чиї дії або рішення скарга; що саме сталося; коли і де; які докази є; чому ви вважаєте дії незаконними або дискримінаційними; якого реагування просите.
Можливі вимоги: провести службову перевірку; припинити утиск; не розголошувати персональні дані; забезпечити безпечний канал комунікації; скасувати незаконне рішення; відсторонити особу від розгляду скарги; притягнути винних до відповідальності; надати письмову відповідь; передати матеріали до компетентного органу.
Дисциплінарне стягнення після камінг-ауту
Якщо після камінг-ауту або аутингу щодо вас наклали дисциплінарне стягнення, потрібно перевірити: чи справді було правопорушення; чи дотримано процедуру; чи застосували такі самі правила до інших військових; чи є звʼязок у часі між розкриттям інформації і стягненням; чи звучали упереджені висловлювання; чи є докази помсти.
Військовослужбовець, який вважає, що не вчиняв правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду. Не пропускайте строки.
Насильство або погрози в підрозділі
Якщо є фізичний напад, погроза, шантаж або переслідування, це вже не лише дисциплінарне питання. Потрібно перейти в безпечне місце; звернутися по медичну допомогу; зафіксувати травми; зберегти повідомлення; подати заяву про кримінальне правопорушення; вказати можливий гомофобний або трансфобний мотив; отримати підтвердження реєстрації; звернутися до адвоката.
Не погоджуйтеся описувати напад як «жарт», «конфлікт» або «внутрішню справу підрозділу», якщо були погрози чи насильство.
Одностатевий партнер і статус сімʼї
Головна проблема ЛГБТІК+ військових — відсутність юридичного визнання одностатевої пари. Партнер або партнерка можуть фактично бути найближчою людиною військовослужбовця, але не мати статусу члена сімʼї у процедурах, які вимагають шлюбу або спорідненості.
Це впливає на доступ до інформації про поранення; повідомлення про зникнення безвісти; організацію лікування; виплати; спадкування; пенсійні гарантії; поховання; право представляти інтереси; підтвердження сімейних обставин.
Закон про соціальний і правовий захист військовослужбовців регулює гарантії для військовослужбовців і членів їхніх сімей, але сам факт одностатевого партнерства в Україні не створює автоматичного сімейного статусу, порівнюваного зі шлюбом. Саме тому законопроєкт №9103 про реєстровані партнерства має особливе значення під час війни.
Які документи варто підготувати парі
До запровадження партнерств пара може частково зменшити ризики через заповіт; довіреність; розпорядження щодо медичної інформації; визначення партнера довіреною особою; документи щодо майна; страхування; розпорядження щодо поховання; контакти адвоката або нотаріуса; захищену папку з документами.
Ці документи не створюють повного сімейного статусу, але можуть допомогти в окремих ситуаціях. Детальніше — у матеріалі «Як одностатевій парі захистити майно, спадщину та представництво».
Трансгендерні військовозобовʼязані та військові
Трансгендерна людина може мати додаткові проблеми через розбіжності між паспортом і військово-обліковими даними; старе імʼя у реєстрі; невідповідність фото і зовнішності; необхідність проходити ВЛК; розголошення медичної інформації; надмірні психіатричні перевірки; неузгодженість між ДРАЦС, ДМС, ТЦК і медичною системою.
ВЛК має оцінювати стан здоровʼя за встановленими правилами. Гендерна ідентичність сама собою не повинна підміняти індивідуальну медичну оцінку. Положення про військово-лікарську експертизу визначає структуру ВЛК, порядок огляду та розклад хвороб, станів і фізичних вад, за якими визначається ступінь придатності. Якщо вам ставлять запитання, які не стосуються медичного оцінювання, або обговорюють дані при сторонніх, фіксуйте це й вимагайте конфіденційного розгляду. Докладніше про документи — у матеріалі «Трансгендерні та небінарні люди в Україні».
Медична допомога
Військовослужбовець має право на медичну допомогу і повагу до гідності. Медична інформація не повинна поширюватися без потреби. Лікар може ставити питання про сексуальне життя, гендерний перехід, гормональну терапію або операції лише тоді, коли це має клінічне значення для конкретної допомоги. Необґрунтовані коментарі, жарти, розголошення інформації в палаті чи коридорі або відмова в лікуванні через ідентичність можуть бути порушенням.
Виплати, загибель і поховання
Питання виплат після загибелі військовослужбовця регулюється спеціальними нормами й залежить від кола осіб, яких закон визнає членами сімʼї або утриманцями. Одностатевий партнер без юридичного статусу може опинитися поза процедурою, навіть якщо саме він фактично проживав із військовослужбовцем, доглядав за ним або мав спільне майно.
Тому важливо заздалегідь оформити заповіт; довіреність; майнові документи; розпорядження щодо поховання; підтвердження спільного проживання; документи про фінансову взаємодію. Це не гарантує доступу до всіх державних виплат, але може мати значення для спадкування, представництва і захисту інтересів партнера.
Як може допомогти Бюро «Ми — є!»
Бюро може допомогти оцінити порушення; підготувати скаргу; зафіксувати аутинг або утиск; визначити безпечний канал звернення; перевірити документи одностатевої пари; підготувати довіреність або заповіт; супроводити справу після нападу; допомогти з розбіжностями в документах трансгендерної людини.
Матеріал має інформаційний характер і не є правовою консультацією. Конкретні маршрути залежать від обставин служби; не розголошуйте військову інформацію або місце служби під час звернень.
Зіткнулися з аутингом, утиском або дискримінацією на службі?
Коротко опишіть ситуацію. Бюро «Ми — є!» допоможе визначити юридичний маршрут і мінімізувати ризики — від скарги командуванню до захисту статусу партнера.
Джерела
- Закон України «Про військовий обовʼязок і військову службу».
- Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
- Статут внутрішньої служби Збройних Сил України.
- Дисциплінарний статут Збройних Сил України.
- Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
- Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».