Як одностатевій парі захистити майно, спадщину та право представляти одне одного

Україна досі не надає одностатевим парам доступу ані до шлюбу, ані до реєстрованого партнерства. Через це партнери не отримують автоматично більшості прав, які закон повʼязує зі статусом подружжя або близького родича.

Навіть після багатьох років спільного життя партнер або партнерка можуть не мати автоматичного права успадкувати майно, розпоряджатися спільно придбаним житлом, отримувати медичну інформацію, представляти інтереси іншої людини, ухвалювати рішення після її смерті або підтвердити сімейний звʼязок перед державним органом.

Частину ризиків можна зменшити за допомогою заповіту, довіреності, договорів і належного оформлення майна. Проте жодний набір приватних документів не створює повного статусу подружжя. Саме це підтвердив Європейський суд з прав людини у справі «Маймулахін і Марків проти України».

Чого одностатеві партнери не отримують автоматично

Спільне проживання саме собою не створює всього комплексу прав подружжя. Зокрема, партнер не набуває автоматично:

• статусу спадкоємця першої черги;
• режиму спільної сумісної власності подружжя;
• права розпоряджатися майном іншого;
• права представляти його в банку або державному органі;
• права отримувати всю медичну інформацію;
• права на пенсійні або соціальні виплати як чоловік чи дружина;
• права визначати порядок поховання;
• права не свідчити проти партнера на тих самих підставах, що й подружжя;
• статусу другого з батьків дитини.

Тому домовленість «ми все вирішили між собою» не завжди матиме юридичну силу для нотаріуса, лікарні, банку, суду або державного органу.

Заповіт

Заповіт дозволяє людині визначити, хто отримає її майно після смерті. Без заповіту спадкування відбувається за встановленими законом чергами. Одностатевий партнер не є спадкоємцем першої черги. За певних умов людина, яка проживала зі спадкодавцем однією сімʼєю не менш як пʼять років, може належати до четвертої черги спадкування.

Однак це не гарантує отримання майна. Потрібно довести факт проживання однією сімʼєю, а спадкоємці попередніх черг мають перевагу. У спірній ситуації встановлення факту може потребувати звернення до суду. Тому для одностатевої пари заповіт є одним із базових документів.

Що можна передати за заповітом

У заповіті можна визначити партнера спадкоємцем квартири, будинку, земельної ділянки, автомобіля, грошей, корпоративних прав, авторських прав або іншого майна. Можна також розподілити різні активи між кількома спадкоємцями.

Які обмеження має заповіт

Заповіт не завжди дозволяє передати партнеру все майно. Право на обовʼязкову частку можуть мати малолітні й неповнолітні діти, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатний чоловік або дружина та непрацездатні батьки. Вони можуть успадкувати частину майна незалежно від змісту заповіту.

Заповіт також не дає партнеру прав за життя спадкодавця, не дозволяє представляти іншу людину, може бути змінений або скасований заповідачем, не врегульовує автоматично питання спільно придбаного майна і не замінює партнерський статус. Заповіт повинен бути складений письмово, підписаний і посвідчений у встановленому законом порядку.

Спадковий договір

Спадковий договір — це окремий інструмент, за яким одна сторона зобовʼязується виконувати визначені розпорядження, а після смерті іншої отримує відповідне майно. Він може бути корисним, якщо партнери хочуть повʼязати перехід майна з конкретними обовʼязками, наприклад доглядом, матеріальною підтримкою, оплатою витрат або виконанням розпоряджень щодо житла чи поховання.

Спадковий договір посвідчується нотаріально й реєструється; на майно може накладатися заборона відчуження. Цей інструмент є складнішим і менш гнучким, ніж заповіт, тому його варто використовувати лише після індивідуальної консультації.

Довіреність

Довіреність дозволяє партнеру діяти від імені іншої людини. Залежно від її змісту представник може подавати заяви, отримувати документи, представляти людину в державних органах, взаємодіяти з банком, укладати окремі договори, управляти майном, отримувати кореспонденцію або представляти інтереси в суді в дозволених законом межах.

У довіреності потрібно конкретно визначити повноваження. Фраза «представляти мене всюди» може виявитися недостатньою для банку, нотаріуса або реєстратора.

Головне обмеження довіреності

Довіреність за загальним правилом припиняється після смерті людини, яка її видала. Вона може дозволяти невідкладні дії для запобігання збиткам, але не перетворює представника на спадкоємця або розпорядника майна померлої людини. Тому довіреність не замінює заповіт.

Спільне майно

Якщо квартира, автомобіль або інше майно придбані за гроші обох партнерів, це потрібно відображати в документах. Найбезпечніший варіант — оформити право власності на обох людей із визначенням часток: по 1/2 кожному, 60% і 40% або інше співвідношення відповідно до внесків. Частки повинні бути зазначені в договорі й державному реєстрі.

Усна домовленість про те, що «квартира наша спільна», не захищає партнера, якщо власником у документах зазначено лише одну людину.

Якщо майно оформлюють на одного партнера

Варто документувати внески іншої людини: банківськими переказами, письмовою розпискою, договором позики, договором про спільне фінансування, актами виконаних робіт, чеками, листуванням про мету платежу. Переказ із коментарем «подарунок» і переказ як частина оплати квартири матимуть різний юридичний зміст. Договори можуть регулювати майнові відносини сторін у межах, дозволених цивільним законодавством.

Житло

Якщо житло належить одному партнеру, інший може залишитися без права проживання після розриву стосунків, смерті власника, продажу квартири або конфлікту зі спадкоємцями. Для зменшення ризику можна використати договір оренди, договір безоплатного користування, заповіт, спадковий договір, оформлення частки у власності або реєстрацію місця проживання, якщо вона відповідає фактичній ситуації.

Реєстрація місця проживання сама собою не створює права власності. Якщо пара винаймає житло, до договору бажано включити обох партнерів або прямо зазначити право другого партнера проживати у квартирі.

Кредити, ремонти та великі витрати

У парі важливо розрізняти подарунок, позику, спільну інвестицію, оплату частки майна та повсякденні сімейні витрати. Якщо один партнер фінансує ремонт квартири, яка належить іншому, автоматичної частки у власності він не отримує.

Варто письмово визначити суму внеску, його призначення, чи підлягає вона поверненню, чи впливає на частку у власності та що відбувається в разі припинення стосунків. Особливо це важливо для купівлі нерухомості, будівництва, капітального ремонту, придбання автомобіля, внесків у бізнес або погашення кредиту іншої людини.

Медична інформація

Одностатевий партнер не завжди автоматично визнається особою, якій лікарня може передати конфіденційну інформацію. Людина може заздалегідь письмово зазначити, що дозволяє повідомляти партнеру інформацію про стан здоровʼя, перебіг лікування, госпіталізацію, медичні рішення та місце перебування.

Доцільно мати письмову згоду пацієнта, контакт партнера як довіреної особи, довіреність на представництво в дозволених законом питаннях, копії документів та інформацію про ліки й хронічні захворювання. Ці документи можуть полегшити комунікацію, але не завжди дають партнеру право ухвалювати всі медичні рішення замість дієздатної людини. Повноваження залежать від стану пацієнта, виду рішення та спеціальних норм законодавства.

Страхування

У договорі страхування життя або іншому страховому продукті можна визначити партнера вигодонабувачем. Це дозволяє страховій компанії здійснити виплату конкретній особі відповідно до договору, а не лише загальним спадкоємцям.

Потрібно перевірити правильність імені та документів, умови настання страхового випадку, винятки, порядок повідомлення страхової, строк звернення та чи можна змінити вигодонабувача. Страхова виплата не замінює спадкування, але може забезпечити партнеру швидшу фінансову підтримку.

Бізнес і корпоративні права

Власникам компаній, часток або статусу фізичної особи — підприємця потрібно окремо планувати спадкування корпоративних прав, управління компанією під час хвороби, доступ до банківських рахунків, право підпису, долю інтелектуальної власності, зобовʼязання перед працівниками та партнерами, зберігання паролів і цифрових ключів.

Довіреність може допомогти за життя, але припиниться після смерті. Тому корпоративні документи, заповіт і порядок переходу прав потрібно узгоджувати між собою.

Поховання

Людина має право висловити волю щодо способу поховання, місця поховання, кремації, релігійного або нерелігійного обряду та особи, яка організовуватиме поховання. Волю можна викласти в заповіті або окремому письмовому розпорядженні.

Закон дозволяє покласти виконання таких побажань на визначену особу. Якщо виконавця немає, організація поховання може перейти до членів сімʼї або інших осіб, що створює ризик конфлікту між партнером і родичами. Документ має містити повні дані партнера, бажаний спосіб поховання, місце, ставлення до кремації, порядок доступу до особистих речей, бажаний формат церемонії та контакт нотаріуса або виконавця заповіту. Близькі люди повинні знати, де зберігається документ.

Діти в одностатевій сімʼї

Якщо дитину фактично виховують двоє партнерів, але юридичний статус має лише один, другий партнер не стає автоматично батьком або матірʼю. Він може не мати права підписувати медичну згоду, отримувати інформацію зі школи, представляти дитину, ухвалювати рішення після смерті юридичного з батьків або претендувати на проживання з дитиною після розриву.

Довіреність може дозволити окремі дії, але не створює батьківського статусу. Такі сімʼї потребують індивідуального плану, який може включати довіреності, заповіт, призначення опікуна в дозволеному законом порядку, документи про фактичну участь у вихованні, фінансове забезпечення дитини та страхування.

Цифрові активи

Варто окремо визначити, що відбудеться з електронною поштою, хмарними сховищами, фотографіями, соціальними мережами, сайтами, доменами, криптоактивами, електронними гаманцями та авторськими файлами.

Не записуйте паролі безпосередньо в заповіті, оскільки його зміст може стати доступним іншим особам. Краще використовувати захищене сховище або окрему інструкцію з доступу.

Папка невідкладних документів

Пара може створити захищену фізичну або цифрову папку, де зберігаються копії паспортів, заповіти, довіреності, договори, страхові поліси, документи на майно, банківські контакти, медичні відомості, контакти нотаріуса й адвоката, розпорядження щодо поховання, інструкції щодо домашніх тварин та інформація про борги й кредити.

Обидва партнери повинні знати, де вона знаходиться та як отримати доступ у разі надзвичайної ситуації.

Що не можна повністю врегулювати договорами

Навіть належно підготовлений пакет документів не надає автоматично статусу подружжя, усіх соціальних виплат, пенсії у звʼязку з втратою годувальника, прав сімʼї військовослужбовця, автоматичного спадкування, батьківського статусу, сімейного міграційного статусу або єдиного документа, який підтверджує сімʼю.

Саме тому приватне планування зменшує ризики, але не замінює закону про реєстровані партнерства.

Як може допомогти Бюро «Ми — є!»

Бюро може допомогти оцінити ризики пари, сформувати перелік необхідних документів, підготувати проєкти звернень і договорів, визначити питання для нотаріуса, проаналізувати майнові внески, підготуватися до спадкування, захистити права після смерті партнера та оскаржити відмову державного органу.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультації нотаріуса або адвоката. Конкретний набір документів і їхній зміст залежать від обставин пари; приватне планування зменшує ризики, але не створює статусу подружжя.

Джерела

• Цивільний кодекс України.
• Закон України «Про поховання та похоронну справу».
• Рішення ЄСПЛ у справі «Маймулахін і Марків проти України».
• Законопроєкт №9103 «Про інститут реєстрованих партнерств».