Мова ворожнечі · Недискримінація · ЛГБТІК+ · Євроінтеграція
Держава пропонує визначити мову ворожнечі в антидискримінаційному законі: що це означає для ЛГБТІК+ людей і прав людини
ДЕСС оприлюднила законопроєкт, який вводить до українського антидискримінаційного законодавства поняття мови ворожнечі, множинної дискримінації та дискримінації за асоціацією.
Цей законопроєкт важливий не тому, що держава має “забороняти слова”. Важливо інше: Україна починає формувати правову рамку для доказової, пропорційної та сумісної з правами людини відповіді на мову ворожнечі.
ДЕСС оприлюднила законопроєкт
Йдеться про зміни до антидискримінаційного закону щодо мови ворожнечі, множинної дискримінації та дискримінації за асоціацією.
Три нові поняття
Проєкт пропонує нормативно закріпити мову ворожнечі, множинну дискримінацію і дискримінацію за асоціацією.
СОГІ прямо згадані
У визначенні мови ворожнечі серед захищених ознак прямо згадані сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність.
Правозахисні запобіжники
Визначення має бути точним, пропорційним і захищеним від зловживань щодо журналістики, досліджень та документування.
Що сталося
25 травня 2026 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті оприлюднила для громадського обговорення проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
Законопроєкт пропонує додати до українського антидискримінаційного законодавства три поняття: мова ворожнечі, множинна дискримінація та дискримінація за асоціацією.
У повідомленні ДЕСС зазначено, що мета законопроєкту — модернізація національного механізму захисту основоположних прав і свобод людини шляхом синхронізації з актуальними стандартами Європейського Союзу та Ради Європи.
Це важливий сигнал. Тема мови ворожнечі поступово переходить із площини загальних дискусій у площину державної політики, європейської інтеграції та інституційної відповідальності.
Що саме пропонується
Дискримінація за асоціацією
Це ситуація, коли людина або група людей зазнає дискримінації через зв’язок з іншою людиною або групою, які мають захищену ознаку.
Для ЛГБТІК+ людей це важливо, бо тиск може стосуватися партнерів, батьків, друзів, колег, адвокатів, психологів, соціальних працівників, волонтерів, союзників або організацій, які надають підтримку.
Множинна дискримінація
Це ситуація, коли людина або група людей зазнає дискримінації більш ніж за однією захищеною ознакою.
Такий підхід дозволяє точніше бачити досвід ЛГБТІК+ людей, які одночасно можуть бути ВПО, людьми з інвалідністю, військовослужбовцями, ветеранами, людьми, які живуть з ВІЛ, або представниками національної меншини.
Мова ворожнечі
Законопроєкт пропонує визначити мову ворожнечі як форми висловлювання, що підбурюють, поширюють, пропагують або виправдовують насильство, ненависть, ворожнечу чи дискримінацію щодо особи або групи осіб за захищеними ознаками.
Серед захищених ознак прямо згадані гендерна ідентичність та сексуальна орієнтація.
Чому це важливо для ЛГБТІК+ людей
Для ЛГБТІК+ людей цей законопроєкт важливий із трьох причин.
По-перше, він прямо робить видимими сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність у контексті мови ворожнечі. Це важливо для груп, чий досвід часто знецінюють або подають як “політичну дискусію”, навіть коли йдеться про реальні ризики дискримінації, переслідування чи насильства.
По-друге, законопроєкт визнає складніші форми дискримінації. Дискримінація не завжди виглядає як пряма відмова або відверто ворожа дія. Вона може проявлятися через поєднання кількох ознак, через зв’язок з іншою людиною або через публічну риторику, яка створює атмосферу страху, приниження чи виключення.
По-третє, законопроєкт може стати підставою для кращої інституційної відповіді. Сьогодні різні органи можуть по-різному розуміти, що таке мова ворожнечі, де межа між різкою критикою та підбурюванням, коли потрібна публічна реакція, коли — саморегуляція, а коли — правовий механізм.
Як це пов’язано з євроінтеграцією та стандартами Ради Європи
Законопроєкт прямо пов’язаний із європейською інтеграцією України. У пояснювальній логіці йдеться про приведення українського антидискримінаційного законодавства у відповідність до стандартів Європейського Союзу та Ради Європи.
Для України це не формальна тема. Недискримінація, рівність перед законом, захист прав людини, ефективні засоби правового захисту і пропорційне реагування на мову ворожнечі належать до ширшої архітектури верховенства права.
Стандарти Ради Європи не зводяться до простої формули “заборонити”. Вони виходять із комплексного підходу: попередження, освіта, підтримка постраждалих, саморегуляція медіа, відповідальна поведінка публічних осіб, робота з платформами, належне документування і правові засоби реагування для найсерйозніших випадків.
Які можливості відкриває законопроєкт
Більш точна мова права
Коли в законі немає базових понять, інституції працюють із фрагментами: окремими нормами про дискримінацію, окремими нормами про підбурювання, окремими медійними або кримінально-правовими механізмами. Це створює прогалини.
Кращий захист людей із перехресним досвідом
Множинна дискримінація дозволяє не зводити людину до однієї ознаки. Це важливо для ЛГБТІК+ людей, які одночасно можуть стикатися з бідністю, переміщенням, інвалідністю, віком, ВІЛ-статусом чи досвідом військової служби.
Видимість дискримінації через зв’язок
Дискримінація за асоціацією може захищати людей, яких атакують або виключають через їхній зв’язок із ЛГБТІК+ людьми чи організаціями.
Підстава для інституційної відповіді
Визначення мови ворожнечі може стати відправною точкою для зрозуміліших процедур: як документувати такі випадки, як оцінювати ризик і як реагувати без надмірного втручання у свободу вираження поглядів.
Чинна рамка і пропозиція законопроєкту
| Елемент | Чинна рамка | Законопроєкт |
|---|---|---|
| Дискримінація за асоціацією | Поняття відсутнє. | Пропонується визначення. |
| Множинна дискримінація | Поняття відсутнє. | Пропонується визначення і додавання до форм дискримінації. |
| Мова ворожнечі | Регулювання фрагментарне. | Пропонується визначення в антидискримінаційному законі. |
| Сексуальна орієнтація і гендерна ідентичність | Присутні в окремих правових і політичних рамках. | Прямо згадані у визначенні мови ворожнечі. |
Які ризики потрібно врегулювати
ГО «Бюро “Ми — є!”» підтримує сам напрям законодавчого врегулювання. Водночас текст потребує доопрацювання, щоб майбутня норма була не лише символічною, а й правово стійкою.
Визначення мови ворожнечі не має бути надто широким
Формула «усі форми висловлювання, що поширюють...» без додаткових критеріїв може створити ризик неоднакового застосування. Правозахисник, журналіст або дослідник може цитувати фрагмент шкідливої риторики для аналізу, документування чи спростування. Таке цитування не повинно саме по собі вважатися поширенням мови ворожнечі.
Потрібно розмежувати рівні реагування
Не кожен випадок мови ворожнечі потребує однакової реакції. Одні випадки можуть вимагати публічного спростування, контрнаративу, медіаційної або освітньої відповіді. Інші — реакції регулятора, платформи чи роботодавця. Найсерйозніші випадки, пов’язані з підбурюванням до насильства або дискримінаційними діями, можуть потребувати правових механізмів.
Потрібні запобіжники для свободи вираження поглядів
Свобода вираження поглядів захищає гостру дискусію, критику держави, критику політик, етичні та релігійні дебати. Водночас вона не означає права підбурювати до насильства, дегуманізувати групи людей або нормалізувати дискримінаційне виключення.
Потрібно уточнити правову дію самого визначення
Мова ворожнечі додається до понятійного апарату. Водночас до форм дискримінації в статті 5 додаються множинна дискримінація та дискримінація за асоціацією, але не мова ворожнечі. Це потребує пояснення: для яких правових механізмів застосовується визначення мови ворожнечі.
Потрібно виправити редакційні неточності
У запропонованому визначенні є повтор слова «насильство». Також у пояснювальній записці варто виправити формулювання про «виключення» термінів, якщо за змістом ідеться про їх «включення» або «введення».
Які правозахисні запобіжники потрібні
- Контекстна оцінка висловлювання
- Пропорційність реагування
- Захист свободи вираження поглядів
- Різні рівні інституційної відповіді
- Захист правозахисного документування
- Чітка правова дія визначення
- Мінімізація повторної шкоди
- Сумісність зі стандартами Ради Європи
Позиція Бюро “Ми — є!”
ГО «Бюро “Ми — є!”» підтримує сам напрям законодавчого врегулювання мови ворожнечі, множинної дискримінації та дискримінації за асоціацією.
Для ЛГБТІК+ людей це може бути важливим кроком до видимішого і точнішого правового захисту. Особливо в умовах, коли публічний дискурс впливає не лише на репутацію групи, а й на доступ до прав, безпеку, довіру до інституцій і готовність людей звертатися по допомогу.
Водночас ми вважаємо, що законопроєкт потребує техніко-правового доопрацювання. Наш підхід: підтримати напрям, але зробити регулювання точнішим, пропорційним і стійким до зловживань.
- Уточнити визначення мови ворожнечі так, щоб воно враховувало контекст, мету, тяжкість, охоплення аудиторії та ризик шкоди.
- Прямо передбачити, що документування, дослідження, журналістське висвітлення, правозахисний аналіз і спростування мови ворожнечі не повинні розглядатися як її поширення, якщо вони здійснюються в суспільно значущій, критичній або захисній рамці.
- Розмежувати рівні реагування: освітній, комунікаційний, саморегуляторний, адміністративний, цивільно-правовий, регуляторний і кримінально-правовий.
- Визначити, яку саме правову дію матиме поняття мови ворожнечі в межах антидискримінаційного законодавства.
- Узгодити текст із підходами Ради Європи щодо пропорційності, свободи вираження поглядів і диференційованої відповіді.
Чому ми додаємо цей законопроєкт до моніторингу
Бюро “Ми — є!” моніторить не лише шкідливі наративи щодо ЛГБТІК+ людей. Ми також відстежуємо, як інституції реагують на ризики, пов’язані з мовою ворожнечі, дискримінацією та публічним дискурсом.
Тому цей законопроєкт варто додати до дашборду як institutional response / policy response, а не як «випадок мови ворожнечі».
Це важливо для методології. Публічний дискурс складається не лише з проблемних висловлювань. Він також включає реакцію держави, регуляторів, судів, громадянського суспільства, медіа, платформ і міжнародних партнерів.
У monitor це окремий рівень
Подія має читатися як законодавчий і policy-контекст: вона не описує поширеність мови ворожнечі, не оцінює конкретний контент і не замінює правову кваліфікацію.
Що далі
Оприлюднення
ДЕСС оприлюднила законопроєкт для громадського обговорення.
Громадське обговорення
Триває прийом зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.
Доопрацювання тексту
Можливий подальший урядовий або парламентський процес після опрацювання пропозицій.
FAQ
Що таке мова ворожнечі?
Чи означає це обмеження свободи слова?
Чому це важливо для ЛГБТІК+ людей?
Що таке множинна дискримінація?
Що таке дискримінація за асоціацією?
До якого строку можна подати пропозиції?
Джерела
- Повідомлення ДЕСС про оприлюднення проєкту Закону України.
- Проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» щодо врегулювання питання захисту від дискримінації за асоціацією, множинної дискримінації та мови ворожнечі.
- Пояснювальна записка до проєкту Закону України.
- Порівняльна таблиця до проєкту Закону України.
- Council of Europe, Recommendation CM/Rec(2022)16 on combating hate speech.
- ECRI General Policy Recommendation No. 15 on Combating Hate Speech.